Якісна селекційна робота в українському козівництві тільки починає розвиватися

Один із серйозних викликів для вітчизняної галузі козівництва ‒ гармонізація законодавства з європейськими стандартами в галузі сільського господарства й ветеринарії. Цей важливий процес ще триває і треба розв’язати багато питань.

Про це в журналі The Ukrainian Farmer пише Наталія Якименко, заступниця голови ГС «Вівчарство та козівництво України».

«Зокрема, розвиток генетики в Україні поки що не відповідає світовим стандартам, ‒ наголошує вона. ‒ Так, якщо в Україні генетичну роботу ведуть племінні репродуктори, то в Європі функціонують саморегулятивні асоціації, які встановлюють власні правила та стандарти».

До прикладу, Тірольська асоціація веде племінні книги, керує генетичною інформацією, оцінює продуктивність тварин і надає фермерам доступ до точних даних про генетичну цінність окремих особин. Це допомагає виробникам ухвалювати обґрунтовані рішення щодо селекції та покращення стада.

«В Україні ж якісна селекційна робота тільки починає розвиватися, і для підвищення продуктивності та якості стада кіз потрібно активніше підтримувати племінні господарства», ‒ вважає Наталія Якименко.

Аби галузь козівництва в Україні могла розвиватися повноцінно, потрібні системні зміни: удосконалення законодавчої бази, підтримка племінної роботи й упровадження передових генетичних технологій, які вже давно працюють у країнах ЄС, наголошує експертка.

«Також козівництво відчуває брак кваліфікованих кадрів: молодь неохоче йде у галузь, ‒ зауважує вона. ‒ Тому потрібно запроваджувати програми навчання та популяризації козівництва. Крім того, важливо залучати іноземний досвід для підвищення компетенцій місцевих фахівців».

Як повідомлялося, козівництво потребує більш системної підтримки.