Зміни в організмі птиці за жовткового перитоніту

За жовткового перитоніту птиця значно пригнічена, має підвищену температуру тіла, в неї виникає слабкість, збільшується живіт, з’являються витікання з клоаки, послід забарвлюється у сіро-зелений колір.

Про це пише журнал «Наше птахівництво».

Часто клоака набрякла, гіперемована у результаті значних потуг під час знесення яйця.

Несучість різко падає, птиця відчуває труднощі під час відкладання яєць і часто відкладає яйця, вкриті вапняним нальотом. Її очеревина помутніла, потовщена, вкрита фібринозною чи фібринозно-гнійною масою.

Діагностують розтягненість стінки яйцепроводу, його серозна та слизова оболонки ‒ гіперемовані чи з крововиливами, вкриті серозно-фібринозним ексудатом. Між петлями кишок й вигинами яйцепроводу ‒ відкладання серозного, серозно-фібринозного чи фібринозно-гнійного ексудатів. У краніальній частині яйцепроводу виявляють шаруваті маси білка з ексудатом, інколи всередині яйця містяться два чи більше нормальних яйця чи жовтка.

Можливі розриви стінок яйцепроводу та потрапляння маси в черевну порожнину, гнійні запалення очеревини та прилеглих до неї повітроносних мішків, злипливе запалення кишкових петель.

У черевній порожнині може бути жовткова брудно-жовта зі смердючим запахом маса. Фолікули яєчника перебувають на різній стадії зрілості.

Оболонки дуже гіперемовані. На деяких оболонках фолікулів виявляють крововиливи у вигляді петехій, які інколи, зливаючись, надають їм яскраво-червоного кольору.

За розриву кровоносних судин фолікула в його порожнину потрапляє кров, забарвлюючи останній у криваво-червоний колір. Фолікули інколи деформуються в сегментовані, мішковинні й ковбасоподібні. Нерідко оболонка фолікула, який дозріває, розплавляється,  тоді жовток може вилитися безпосередньо в черевну порожнину та склеїти петлі кишківника. На місці фолікулів часто залишаються пусті оболонки, що звисають у черевну порожнину.

У разі хронічного жовткового перитоніту, особливо за конкрементів у яйцепроводі, яєчник складається зі зморшкуватих фолікулів із густим, тягучим умістом, який нерідко зневоднюється аж до крихкого.

Іноді фолікули вкриваються фібринозно-гнійною масою, яка зливається в суцільну гнилісну грудку жовтувато-сірого кольору (на фото).

Очеревина та серозні покриви петель кишківника, повітроносних мішків, плеври, перикарду потовщені та вкриті фібринозними нашаруваннями. Нирки та сечоводи інфільтровані сечокислими солями. Печінка ‒ у стані білково-жирового переродження. Серцевий м’яз в’ялий, міокард вкритий петехіальними крововиливами, судини переповнені.