Як не допустити контамінації зерна мікотоксинами

Нині в Україні відсутні корми, рослинна сировина, які були б вільними від ураження мікроскопічними грибами. Найчастіше вони уражують кукурудзу, просо, ячмінь, пшеницю.

За даними Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок, протягом 2014-2018 років 35-45% досліджуваної зернової сировини та кормів у західному регіоні були уражені потенційно небезпечними мікроскопічними грибами.

Профілактика контамінації мікобіотою зерна та інших рослинних відбувається у декілька етапів. Первинна профілактика полягає у зниженні грибного зараження і, як наслідок, виробництва мікотоксинів у зерні.

Вторинна профілактика застосовується у разі контамінації грибами на ранній стадії для  запобігання подальшому погіршенню стану і зараженості мікотоксинами. На другому етапі бажано ще раз просушити зерно, вилучити й ізолювати пошкоджене зерно, захистити зерно, що зберігається в умовах, сприятливих подальшому розвитку патогенів. Щойно сталося зараження мікотоксином, його можна послабити різними, головним чином післязбиральними заходами, зокрема переробленням, детоксифікацією та сегрегацією.

Водночас за інтенсивної контамінації токсичними грибами комплекс заходів первинної та вторинної профілактики неефективний і не зупинить розвиток грибів. Контаміноване зерно в такому випадку ізолюють та утилізують.

Мікотоксини нерівномірно концентруються в різних частинах партії корму. Тому подекуди навіть негативні результати аналізів за використання сучасних методик не гарантують повної відсутності мікотоксинів у кормі.

Як повідомлялося, птиця стійкіша до фумонізинтоксинів, ніж інші тварини.