Як не допустити аеробного псування силосу

Для профілактики забруднення кормів мікотоксинами важливо не допустити намокання соломи й сіна під час зберігання на відкритих майданчиках. Ці корми слід зберігати під навісами або вкривати водонепроникними матеріалами.

Під час зберігання соковитих кормів (силос, сінаж й інші) для запобігання росту плісняви потрібно обмежити доступ кисню шляхом пресування й герметизації.

Такі чинники, як велика довжина частинок, повільне заповнення силосних траншей, недосконале трамбування, слабке ущільнення маси, сповільнення зниження рН силосної маси можуть спричинити проникнення повітря і, як наслідок, активацію мікроорганізмів, що призведе до аеробного псування силосу.

Негативні наслідки за аеробної активності можуть бути серйознішими в периферійних ділянках силосної траншеї (бічних, верхівкових), які зазвичай погано утрамбовуються.

Крім того за відкриття траншеї кисень проникає в силосну масу і відбувається активація дріжджів і цвілі, які вижили у вигляді спор або повторно колонізували силос. Усе це сприяє розвитку потенційно токсигенних грибів. Тому слід зменшувати площу, що піддається ризику проникнення повітря.

Альтернативою підвищення аеробної стійкості силосів є застосування добавок на основі кислот. Однак вони можуть призвести до здорожчання силосу, а поліпшення його аеробної стійкості може бути недостатнім. Сьогодні під час силосування використовують мікробні культури молочнокислих бактерій.