Випоювання телят пастеризованим молозивом зміцнює їхнє здоров’я

Пастеризація ‒ один зі способів зменшення кількості бактерій у молозиві, яким випоюватимуть телят. Численні дослідження показали, що нагрівання молозива до 60 °C і витримування протягом 60 хвилин значно знижує кількість бактерій без суттєвого зниження концентрації IgG.

Про це пише журнал The Ukrainian Farmer.

Імунний статус телят у молочному періоді безпосередньо залежить від якості й кількості молозива, отриманого протягом перших годин життя. Та, попри переваги, молозиво ‒ потенційне джерело впливу патогенів на новонароджених тварин. Мікроорганізми можуть потрапляти в молозиво через молочну залозу, забруднення під час доїння, зберігання чи згодовування, а також шляхом бактеріальної проліферації в молозиві, що зберігається.

Salmonella spp., Escherichia coli, Mycobacterium avium ssp. paratuberculosis, Mycoplasma spp. і вірус лейкемії великої рогатої худоби ‒ лише деякі з патогенів, які можна виділити з молозива. Крім того, деякі дослідники повідомляли, що висока концентрація бактерій у молозиві може бути причиною зниження абсорбції імуноглобулінів, що потенційно може провалити передавання пасивного імунітету.

Учені з’ясували, що пастеризація молозива знижує кількість бактерій у ньому, суттєво не зменшуючи концентрацію IgG. Більшість науковців стверджує, що механізм підвищення засвоюваності IgG після пастеризації полягає в тому, що менша кількість мікроорганізмів у просвіті кишківника дає їм змогу ефективніше всмоктуватися протягом перших годин життя. Результати дослідів свідчать, що телята, яких випоювали пастеризованим молозивом, мають:

• нижчу частоту виникнення діареї та пневмонії;

• меншу смертність у перші 30 днів життя;

• вищий приріст маси тіла.

За вищих температур (63-70 °C) є ризик денатурації білків, тому такі режими пастеризації не рекомендують.

Як повідомлялося, «Прогрес» створив молозивний банк для випоювання телят.