Вакцинація проти хвороби Марека знижує втрати птахопоголів’я до 5%
Основним способом профілактики й запобігання проникненню хвороби Марека у птахогосподарство є вакцинація живими вакцинами, пише журнал «Наше птахівництво».
Особливості патотипової та сероваріантної структури збудника значно ускладнюють діагностику та профілактику захворювання. Для захисту сприйнятливого до хвороби Марека поголів’я птиці використовують вакцини на основі трьох вірусних серотипів, суміші серотипів та рекомбінантні вакцини.
Моновалентні вакцини сконструйовані на основі атенуйованих штамів вірусу. Для отримання ефекту синергії, що описана для вірусу серотипів 2 та 3, комбінують натуральні вірулентні ізоляти серотипу 2 з вірусом герпесу індиків. Також використовують багато інших комбінацій. Захисні властивості мають усі види вакцин, та частіше на практиці застосовують вакцини на основі вірусу герпесу індиків. Ще використовують клітинно-асоційовану форму вірусу герпесу індиків, що зберігається в рідкому азоті. Така вакцина ефективніша проти вакцини на основі клітинно-вільного вірусу, тому використовується частіше.
Зазвичай вакцинопрофілактику проти хвороби Марека здійснюють в інкубаторі. Клітинно-асоційовані та клітинно-вільні вакцини застосовують методом парентерального введення. Доведено, що вакцинація 18-добових ембріонів скорочує строки формування імунітету на декілька діб.
Вакцинація проти хвороби Марека дала змогу знизити втрати птахопоголів’я в більшості країн до 5%.
Оскільки лікування проти цього захворювання не існує, слід постійно оглядати птицю. Виявлену клінічно хвору птицю спрямовують на забій. Після видалення хворої птиці ретельно дезінфікують пташники й обладнання.
Тушки за наявності анемії, жовтяниці, виснаження утилізують. Тушки від заражених хворобою Марека курей мають підвищений уміст аміно-аміачного азоту, що є постійною ознакою їхнього псування.
Нагадаємо, інкубаційний період хвороби Марека триває 2-6 місяців. На тлі вторинного імунодефіциту, що супроводжує параліч, у птиці спостерігають спалахи низки захворювань.