Уміст селену в організмі птиці знижує кадмій
Селен відіграє важливу роль в імунній системі. Дослідження на тваринах показують, що за тривалої взаємодії сполук селену в фізіологічних дозах найвищий його рівень наявний у печінці та нирках, пише журнал «Наше птахівництво».
Надалі зменшення вмісту селену спостерігають спершу в селезінці, потім у легенях, міокарді, скелетних м’язах, мозку. Значна кількість селену міститься в кістках, рогових утвореннях, шерсті. У жировій тканині він практично відсутній.
Концентрація селену в еритроцитах значно вища, ніж у плазмі. В еритроцитах міститься близько 10% селену від його загальної кількості в організмі.
У всіх тварин, за винятком гризунів, основний шлях виведення селену – через нирки. До 50% виводиться через легені у вигляді леткого метаболіту (СН3)2Se. Зі збільшенням дози роль дихальних шляхів у виведенні селену зростає. З каловими масами зазвичай виділяються погано розчинні сполуки селену й ті, що не всмокталися у кров.
Для гіперселенозу характерні ураження серцево-судинної, сечовивідної, нервової систем, дерматити, алопеції, запальні реакції з боку дихальних шляхів, рідко – набряк легень. Крім того, сполуки селену у високих дозах здатні пригнічувати мітотичну активність та репродуктивну функцію.
Деякі елементи, зокрема кадмій, гальмують всмоктування селену в кишківнику, знижують його вміст та порушують обмін у тканинах. Кадмій широко розповсюджений у довкіллі через інтенсивну промислову діяльність людини. Як і селен, кадмій у значній кількості депонується у печінці, і за тривалого надходження навіть у невеликих дозах здатен спричиняти розвиток патологічних станів.
Як повідомлялося, брак селену знижує яєчну продуктивність курей-несучок.