У вірусу хвороби Ньюкасла 7-го генотипу високий реплікаційний потенціал

Нині у більшості сусідніх країн розповсюджений високопатогенний вірус хвороби Ньюкасла 7-го генотипу. Він призводить до масових спалахів захворювання на птахофабриках, спричиняючи смертність поголів’я від 40% і більше, пише журнал «Наше птахівництво».

Головною характеристикою цього вірусу є високий реплікаційний потенціал. Патоген швидко розмножується, накопичується у значній концентрації (інфекційна доза) і раптово розповсюджується у стаді.

Клінічні прояви такі – хвора птиця може закручувати шию, видавати специфічні хрипи, спостерігають і неврологічні синдроми. У таких випадках доволі часто діагностують змішану інфекцію, наприклад інфекційний бронхіт із мікоплазмою.

До патологоанатомічних змін відносять кон’юнктивіт, катарально-геморагічний трахеїт (див. фото), слиз у трахеї, провентрикуліт, кутикуліт, крововиливи у залозистому шлунку та ілеоцикальних залозах.

Саме тому важлива своєчасна профілактика, щоб заблокувати вірус ще у респіраторному тракті птиці. Оскільки вірус хвороби Ньюкасла – системна інфекція, кожна зі складових імунної відповіді відіграє певну роль. Але місцева клітинна і гуморальна ланки захисту критичні для блокування віремії та інфекційної дози, що необхідні для ефективної профілактики 7-го генотипу вірусу хвороби Ньюкасла з високим реплікативним потенціалом.

Місцева клітинна та гуморальна імунна відповідь проти 7-го генотипу вірусу хвороби Ньюкасла формується лише за використання живих атенуйованих вакцин. Водночас векторні чи інактивовані вакцини необхідні для зниження рівня смертності птиці за рахунок пригнічення віремії. Однак якщо не використовувати достатньо щільну програму імунізації живими вакцинами, захист від цього фенотипу не сформується.