У м'ясному скотарстві варто зменшити контакт людина ‒ тварина, ‒ думка

Велика рогата худоба абердин-ангуської породи ‒ напівдика, близько до себе не підпускає. Тому в цьому випадку дієвий вихід ‒ зменшення контакту людини з твариною.

На цьому в інтерв’ю журналу The Ukrainian Farmer наголосила Ольга Сміла, виконавча директорка племінного заводу «Колос», що входить у структуру компанії «Маїс».

На її думку, в перспективі так і буде, хоч у м’ясному тваринництві цього важко досягнути.

«На випасах за абердин-ангусами не вженешся ‒ пастухи працюють на конях, ‒ зазначила вона. ‒ Корови теляться вночі та ховають телят у кущах, очереті. Може аж через тиждень вивести теля в стадо, тому треба їх шукати за будь-якої погоди. І так по сім місяців на рік, доки триває випасний період».

Ситуацію ускладнюють і природні особливості наших пасовищ.

«Вигони лише частково огороджено електропастухами, а заплавні зони дуже заросли деревами й чагарниками ‒ там електропастух не встановиш, тож без людей не обійтися», ‒ пояснила Ольга Сміла.

Через зарості виникає ще одна велика проблема м’ясного скотарства ‒ ідентифікація худоби. За її словами, навіть найдорожчу бирку корова може згубити в кущах чи очереті ‒ і так до 30% за випасний період.

«Краще робити холодне татуювання на крупі, тоді можна навіть через кілька років ідентифікувати тварину», ‒ наголосила Ольга Сміла.

Вона згадала ще про одну суттєву проблему ‒ складну ситуацію з кадрами.

«На фермі й раніше було непрестижно працювати, тож багато хто їхав на заробітки за кордон. Хоча ще до повномасштабного вторгнення пастухи в нас отримували по 20 тис. грн зарплати, ‒ розповіла вона. ‒ Проте робота важка, і дефіцит кадрів дуже відчувався, особливо професійних, які розуміються на сучасних підходах у тваринництві. Нині ж багато йдуть до війська».

Як повідомлялося, «Євросем» спостерігає за худобою на пасовищі в онлайні.