У кормових жирів удвічі-втричі вища енергетична поживність, ніж у зернових кормів

Основними джерелами енергії в комбікормах для птиці є зернові корми, які становлять 55-75% від їхньої маси. Однак високий рівень енергії, особливо у фінішних раціонах бройлерів, не завжди можливо забезпечити лише за рахунок додавання зернових кормів.

Тому в раціони вводять кормові жири, які за енергетичною поживністю вдвічі-втричі перевищують зернові корми, пише журнал «Наше птахівництво».

У годівлі птиці використовують жири рослинного та тваринного походження. З жирів рослинного походження в Україні найпопулярніші соняшникова, соєва та ріпакова олія,  а останнім часом – і пальмова.

З жирів тваринного походження використовують пташиний, свинячий та яловичий жир.

Зазвичай рослинні жири (олії) містять більше ненасичених жирних кислот, за винятком пальмової олії, а жири тваринного походження – насичених жирних кислот.

Пальмова олія за жирнокислотним складом більше подібна до жирів тваринного походження.

У соняшниковій олії міститься майже 60% лінолевої кислоти, що належить до групи омега-6 поліненасичених жирних кислот (ПНЖК), проте практично відсутні омега-3 ПНЖК.

Багатим джерелом омега-3 ПНЖК є насамперед лляна олія, а потім ріпакова та соєва.

Водночас насіння, з яких виготовляють ці види олій, містить антипоживні речовини, які можуть переходити в олію. В насінні льону це лінатин, ціаногенний глікозид лінамарин, інгібітор трипсину та фітинова кислота; у насінні ріпаку – глюкозинолати, ерукова кислота, гірчичні олії; в соєвих бобах – інгібітори протеаз, ерукова кислота.

Належне оброблення насіння льону та сої, як правило, дозволяє значно знизити вміст антипоживних речовин у продуктах перероблення. Однак в олії, виготовленій з неканолових сортів ріпаку, їхній вміст залишається досить високим, що обмежує її використання в годівлі птиці.