У господарствах, неблагополучних щодо інфекційного ринотрахеїту у ВРХ, постійно застосовують вакцини

Імунітет проти інфекційного ринотрахеїту – інфекційного пустульозного вульвовагініту (баланопоститу) (ІРТ-ПВВ (Б)) великої рогатої худоби забезпечують гуморальні та клітинні чинники.

У сироватках крові імунних тварин є віруснейтралізаційні, комплементзв’язувальні, преципітаційні антитіла. Велике значення має клітинний інтерферон, який організм синтезує у відповідь на вірусну інфекцію.

Інфіковані тварини залишаються вірусоносіями впродовж усього життя. У латентний період вірус зберігається у нервових гангліях.

Засоби специфічної профілактики проти ІРТ-ПВВ (Б) спрямовані на недопущення маніфестантної форми інфекції.

За наявності клінічних ознак хвороби у господарствах із гострим перебігом інфекції ІРТ усіх тварин негайно щеплять живою вакциною.

Молодняк, отриманий від імунізованих корів, вирощують ізольовано, а у віці 1-1,5-місяців вакцинують інактивованою вакциною проти ІРТ.

У стаціонарно неблагополучних щодо ІРТ господарствах передбачають постійне застосування вакцин. Тваринам із клінічними ознаками захворювання щеплять живу вакцину. Через шість місяців за відсутності клінічних проявів захворювання переходять на застосування інактивованої вакцини.

Нагадаємо, для профілактики інфекційного ринотрахеїту перспективні марковані вакцини.