Температура, яку відчуває птиця, відрізняється від показників термометра

Температура, яку відчуває птиця, не відповідає показникам термометра, тому технологія тунельної вентиляції має враховувати видимий комфорт і поведінку поголів’я, а не значення термометра. Це дуже важливо.

На цьому наголосив головний лікар ветеринарної медицини «Птахокомплексу Губин» Андрій Шевченко, пише журнал «Наше птахівництво».

Температура, яку відчуває птиця під час роботи тунельної вентиляції, залежить від таких чинників, як-от швидкість повітря, температура повітря, ОВ, вік птиці, щільність поголів’я.

За заданої швидкості повітря ефект охолодження вітром вищий у молодої птиці, ніж у старшої. Кількість вентиляторів за тунельної вентиляції залежать тільки від ступеня комфорту птиці. Ступінь же комфорту птиці потрібно оцінювати вздовж усього пташника.

«Під час роботи тунельної вентиляції нормально, коли 10-20% птиці має дещо утруднене дихання: дзьоб відкритий, але горло не вібрує пришвидшено», – зауважив Андрій Шевченко.

Важливо, щоб система тунельної вентиляції була спроєктована ефективно. Максимальна швидкість повітря за тунельної вентиляції залежить від температури пташника (температура й ОВ), кількості птиці в пташнику, максимальної живої маси птиці, щільності посадки поголів’я.

Треба регулярно вимірювати й контролювати швидкість повітря (переважно щотижня), щоб не допустити порушень вентиляції, підкреслив Андрій Шевченко. Оптимальна різниця температури в різних точках пташника за тунельної вентиляції не повинна перевищувати 2,8 °C.

Більша різниця температур може бути спричинена:

– не повністю закритими шторами у пташнику відкритого типу:

– не зачиненими чи не ізольованими повністю припливними кватирками мінімальної/перехідної вентиляції;

– іншими витоками повітря (через дах);

– недостатньою ізоляцією даху і стін;

– недостатньою потужністю вентиляторів.

Ефективна експлуатація вентиляторів і панелей охолодження – важлива складова тунельної вентиляції, додав Андрій Шевченко.