Смертність свиней від колібактеріозу становить у середньому 50%

Кишкова паличка є збудником колібактеріозу, що виступає головною причиною хвороб новонароджених поросят, свиней до і після закінчення вигодовування. Особливу роль у патологічному процесі, спричиненому E. coli, відіграє перехід від харчування молоком до вживання твердих кормів. Унаслідок цього підвищується рН шлунку і зростає ймовірність проникнення з їжею до кишківника патогенних бактерій.

Крім того, з’являються морфологічні (видовження ворсинок) і фізіологічні (залуження середовища) зміни в тонкому відділі кишківника, які сприяють його колонізації мікроорганізмами.

Наразі описано вісім патоварів E. coli, які за місцем заселення в макроорганізмі поділяють на кишкову та некишкову форми. До кишкової форми належать шість патоварів E. coli: ентеропатогенні (ЕПЕС), ентерогеморагічні (ЕГЕС), ентеротоксигенні (ЕТЕС), ентероінвазивні (ЕІЕС), ентероадгезивні (ЕАЕС) та дифузно-агрегативні (ДАЕС).

До некишкових форм належать E. coli – уропатогенні штами та штами бактерій, що можуть спричинювати менінгіт у новонароджених дітей і тварин.

Смертність свиней від колібактеріозу становить у середньому 50%, проте найуразливішими є новонароджені свині, рівень загибелі в цей час може сягати до 90%. Тварини віком старші 8 тижнів найчастіше виявляються резистентними до патогенної кишкової палички у зв’язку з наявністю специфічних IgM антитіл до антигенних детермінант бактерій і відсутністю рецепторів, що відповідають за зв’язування E. coli з епітеліальними клітинами тонкого відділу кишківника.

Проте існують дані щодо ураження свиней у віці близько 10 тижнів супервірулентними штамами, зокрема E. coli з фенотипом F18/Stx2e/LT/ STb.

Основними патогенними ізолятами, які уражують поросят, є ЕТЕС, ЕПЕС та ЕГЕС типи. Вони можуть використовувати ентеротоксини, чинники адгезії й інвазії, ефекторні молекули.

Проблема колібактеріозу стосується не тільки галузі сільського господарства, а й безпеки здоров’я людини. Більшість сільськогосподарських тварин є резервуарами E. coli, що здатні продукувати низку ентеротоксинів і виступати в ролі патогену людини. Тому в державах Західної Європи ешерихіози під наглядом ветеринарних і медичних служб, а також Всесвітньої організації охорони здоров’я.