Сечокам’яна хвороба у птиці може виникати через отруєння нітритами чи нітратами

Сечокам’яна хвороба у птиці характеризується відкладанням у нирках уратів із твердою серцевиною і зазвичай обумовлена порушенням у годівлі. Так, гіпервітаміноз А може індукувати гіперкальціємію та наступну сечокам’яну хворобу.

Про це пише журнал «Наше птахівництво».

Максимальний відхід птиці через цю хворобу спостерігається у віці 160-220 днів.

Сечокам’яна хвороба може виникати через отруєння птиці нітритами/нітратами. Відмінність сечокам’яної хвороби від подагри (сечокислого діатезу) – в тому, що уроліти сечової кислоти являють собою кристалоїди кальцієвих або натрієвих солей (ниркові камінці), тоді як за подагри уроліти складаються з сечової кислоти.

Сечокам’яну хворобу в птиці спричиняють зневоднення, підвищений уміст у кормі мінеральних речовин, D-вітамінна інтоксикація та інші чинники. Лужна рН сечі призводить до утворення кальцієвих камінців, а кисла – камінців із сечової кислоти. Сечова кислота синтезується у печінці, а видаляється через нирки.

При цьому формування сечокислих камінців починається з відкладання їхніх кристалів у канальцях та сечоводах, до того ж частіше у лівій нирці. Процес зазвичай має хронічний перебіг, інколи до 4-6 місяців.

Розмір і форма камінців залежать від місця їхньої локалізації та тривалості процесу утворення. Камінці, що утворилися у канальцях, а потім потрапили до сечоводу та рухаються по ньому, мають овальну або кулясту форму з діаметром 1-10 мм. За прискореного процесу утворення камінців маса солей нерухома, а самі камінці набувають форму тієї порожнини, де розташовуються, та інколи сягають до 50 мм.