Про важливість бар'єрної функції кишківника в птиці

Понад 60% імунної системи птиці ‒ це кишківник, бар’єрну функцію якого давно довели науковці, пише журнал «Наше птахівництво».

В ідеалі в біологічному бар’єрі 73% припадає на сапрофіт і 27% ‒ на умовно патогени та патогени. Нормальним уважається співвідношення 70:30%.

Сапрофітні мікроорганізми беруть участь у ферментації після вживання їжі, а також в антагонізмі з патогенами й умовно патогенами. Також вони сприяють синтезу вітамінів, органічних і коротколанцюгових жирних кислот тощо.

Порушення цих пропорцій є неправильним балансом сапрофітної мікрофлори до умовно патогенних мікроорганізмів. Відповідно сапрофітна мікрофлора не зможе виконувати свої функції.

На сапрофіт впливають мікотоксини, хімпрепарати, чинники стресу тощо. Ці самі чинники впливають на слизовий бар’єр, клітини й імунокомпетентність. За порушення мікробіального бар’єра й інших структур спостерігається так званий синдром дірявої кишки, який призводить до транслокації бактерій: умовно патогенів і патогенів, які потрапляють у лімфатичну систему, кров’яне русло, паренхаматозні органи, в ррезультаті чого в організмі розвивається патологія.

До того ж порушення мікробіального бар’єра може призвести до сальмонельозу, ешерихіозу тощо.

Як повідомлялося, афлатоксин б’є по імунній системі птиці.