Органолептичні методи – найдоступніші для визначення стану кормів

Дослідження кормів на якість відіграє значну роль у діагностиці мікотоксикозів у свиней.

Хоча контроль за якістю складових раціону має бути постійним, особливу увагу на якість потрібно звертати, коли йдеться вже про масове, нібито безпричинне пригнічення свиней, зниження продуктивності, засвоюваності корму, відтворювальної здатності тварин.

Про це пише журнал The Ukrainian Farmer.

Найдоступніші та  найпростіші – органолептичні методи оцінювання стану кормів.

Колір. Характеризує властивості зерна та його свіжість. Свіже зерно має гладеньку поверхню, природний для кожної культури блиск і забарвлення. Зерно з ознаками псування має тьмяний колір оболонки і темну поверхню. Після самозігрівання зерна виявляють чорний і червоно-бурий відтінки, також запліснявілі зерна.

Запах. Якісне зерно має специфічний запах для кожного виду. Дефектне зерно першого ступеня зіпсованості має солодовий і кислий запах. Другий ступінь несе плісняво-затхлий запах, третій – плісняво-гнильний, четвертий ступінь – запах аміаку.

Смак. Солодкий смак свідчить про проростання зерна, кислий – про розвиток у зерні грибів.

Проте відсутність цих ознак не гарантує якість кормів щодо мікотоксинів, бо пригнічення свиней викликає споживання кормів із рівнем зараження 0,15-0,5 мг/кг, яке можна виявити тільки лабораторними методами.

Як повідомлялося, найкращий варіант – виростити свиню якнайшвидше.