Нові варіантні рекомбінанти вірусу ІБК ускладнюють боротьбу із захворюванням

Вірус інфекційного бронхіту курей (ІБК) ‒ досить поширений патоген зі значним потенціалом до варіабельності та стійкості. Імунний статус птиці вказує на наявність циркуляції вірусу в стаді, однак у жодному разі не підтверджує причину проблеми та ступінь патології, пише журнал «Наше птахівництво».

Збудник інфекційного бронхіту курей ‒ оболонковий одноланцюговий РНК-вмісний вірус із роду Gammacoronavirus, що характеризується високою частотою мутацій і рекомбінації. Швидкість мутацій у коронавірусів ‒ від 10-4 до 10-5 замін на нуклеотид на раунд реплікації, що значно вище, ніж у подібних організмів із ДНК-геномом.

Щороку в більшості країн світу фіксують нові варіантні рекомбінанти, що ускладнює боротьбу із захворюванням.

Штами вірусу інфекційного бронхіту класифікують на 7 генотипів, що поділяють на генетичні лінії, які відрізняються між собою амінокислотами в позиціях 38-67, 91-141 та 274-387. Нові штами вірусу ІБК з’являються в результаті рекомбінації між різними лініями й можуть характеризуватися відмінним тропізмом.

Чіткий контроль циркуляції різноманітних штамів вірусу інфекційного бронхіту допоможе знизити ймовірність появи рекомбінантних штамів, що здатні уникати імунної відповіді організму господаря. Саме тому не рекомендується вводити у схему вакцинації варіантні штами, циркуляція і негативний вплив яких відсутні.