На птахофабриці кокцидіоз часто зустрічається в субклінічній формі

Кокцидіоз на птахофабриці не обов’язково проявляється спалахами інфекції та значною загибеллю птиці. Найчастіше зустрічається субклінічна форма, за якої знижуються прирости й однорідність у птиці, підвищується конверсія корму, пише журнал «Наше птахівництво».

Крім того, збільшується використання антибіотиків, бо через пошкодження епітелію кишківника, зокрема, порушується бар’єрна функція і розвивається клостридіоз.

Як з’ясувати, що в господарстві проблеми з субклінічним кокцидіозом: коли лише під кінець вирощування птиці, десь на 30-й день, починають покращуватися прирости і загальний стан. Це свідчить про те, що її організм адаптувався до кокцидій. Проте в господарстві все ж активно циркулює патоген, що чинить високий тиск.

Для запобігання розвитку резистентності доцільно змінювати тип кокцидіостатику. Саме тому один кокцидіостатик застосовують не більше двох-трьох турів ‒ так звані ротаційні програми. Шатл-програма ‒ два чи більше кокцидіостатиків ‒ за один тур.

У результаті перехресної резистентності між кокцидіостатиками слід застосовувати препарати з різним механізмом дії: наприклад, хімічні кокцидіостатики й іонофори, моновалентні й бівалентні іонофори.

Та навіть за таких програм виникають спалахи захворювання, субклінічні ознаки й зниження продуктивних показників птиці. Саме тому в комбінації з кокцидіостатиками застосовують й інші препаратами. Наприклад, ефірні олії й екстракти рослин: карвакрол, тимол, куркумін, сапоніни, евкаліпт, аліцин.

Незважаючи на це, перспективним напрямом боротьби з кокцидіозом є вакцинопрофілактика, до якої досить часто вдаються в Європі.

Раніше ми писали, як профілактувати кокцидіоз птиці.