Летальність від епідемічної діареї свиней у новонароджених поросят може сягати 100%

Епідемічна діарея свиней (ЕДС) – гостре висококонтагіозне захворювання, клінічно подібне до трансмісивного гастроентериту свиней. Етіологічними чинниками обох хвороб є коронавіруси.

Епідемічна діарея свиней не входить до списку МЕБ з особливо небезпечних хвороб, однак збитки від неї іноді бувають значними.

Головною клінічною ознакою хвороби у  поросят є водяниста діарея, що іноді супроводжується блюванням, пригніченням апетиту, дегідратацією організму. Смертність серед поросят сягає приблизно 50%, однак трапляється і 90%, а в групі новонароджених поросят у перші дні життя – і 100%.

ЕДС уражує свиней усіх вікових груп. Хворіють і дорослі свині, які одужують приблизно через тиждень. Інкубаційний період у поросят 1-10-добового віку триває 24-36 годин, у дорослих – до двох-трьох діб.

За первинного занесення високовірулентного збудника в благополучне щодо ЕДС господарство захворювання перебігає гостро й типово, протягом 5-14 днів захворюють усі свині. Після того як поголів’я перехворіло й сформувався груповий постінфекційний імунітет, клінічних ознак захворювання не виявляють.

Незважаючи на те, що інфекція відома давно, специфічного лікування ЄДС досі не розроблено. Свині з діареєю повинні мати вільний доступ до води й не отримувати корми одну-дві доби.

Деякі країни (США, Китай і Корея) застосовують вакцини. В Україні ж вакцини проти ЕДС не створено. Тому для недопущення спалахів і поширення коронавірусних інфекцій, треба суворо дотримуватися правил біобезпеки в господарствах, а в разі підозри на захворювання негайно реагувати відповідними організаційно-господарськими та ветеринарно-санітарними заходами.