Існує кілька стандартів халяль
У мусульманському побуті під халяль зазвичай мають на увазі м’ясо тварин, вживання якого не порушує ісламські харчові заборони, а також відповідає вимогам терміну придатності й зберігання.
Хоча продукти халяль – це не лише м’ясо, це – готова м’ясна продукція, птиця, молочні продукти, кондитерські вироби, мед і багато інших продуктів, що відповідають вимогам ісламу.
Про це в журналі The Ukrainian Farmer пише директорка центру сертифікації «Халяль Глобал Юкрейн» Вікторія Нестеренко.
Вона наголосила, що існує кілька стандартів халяль: стандарти країн Перської затоки – GSO, турецький – SMIC, малайзійський – JAKIM, індонезійський – MUI та сінгапурський – MUIS. Усі вони між собою схожі, бо ґрунтуються на канонах ісламу, але все ж таки відрізняються.
Стандарти країн Перської затоки й турецький стандарт поширюються на більшість східних країн, зокрема на всі країни Перської затоки. Малайзійський охоплює Малайзію і частину островів малайзійського архіпелагу, а індонезійський та сінгапурський – відповідно Індонезію й Сінгапур.
Якщо виробник планує експортувати свою продукцію до конкретної країни, насамперед йому потрібно дізнатися, який саме стандарт халяль там діє і чи визнаний український сертифікат.
А вже під час вибору центру сертифікації халяль виробнику варто звернути увагу на те, чи має право той чи інший центр сертифікації видавати сертифікат халяль згідно з обраним стандартом.
Як повідомлялося, Сінгапур погодив українські халяльні центри для експорту м’яса птиці.
Довідка
Халяль (від арабського al-halal – дозволений) означає, що продукція не містить компонентів, заборонених для споживання в їжу мусульманам (спирт, свинину, кров тощо), і є високоякісною, екологічно чистою, що не містить шкідливих консервантів і домішок.