Інтравагінальні грижі в поросят частіше бувають лівосторонніми

Одним із важливих етіологічних чинників виникнення інтравагінальних гриж у поросят є напруження черевної стінки та підвищення внутрішньочеревного тиску, які сприяють проникненню органів черевної порожнини у піхвовий канал.

Це може відбуватися за розладів дефекації (закреп, пронос) чи кашлю (пневмонія, алергія тощо), придушування поросят свиноматкою, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Наприклад, у кнурця перед кастрацією під час обстеження мошонки й пахової ділянки грижу не виявили, а от під час фіксації і здавлювання тварини в порожнину мошонки зміщується петля кишківника.

Інтравагінальні грижі частіше спостерігають у тварин з ознаками авітамінозу, рахіту й виснаження, в яких м’язова стінка у паховій ділянці ослаблена внаслідок схуднення. І це може сприяти розширенню пахового каналу на тлі підвищення внутрішньочеревного тиску.

Останнім часом на сучасних комплексах усе частіше застосовують ранню кастрацію кнурців ‒ у 3-5-денному віці ‒ закрито-відкритим кривавим методом із застосуванням спеціальних щипців. Згідно з цією методикою, сім’яники, вкриті загальною піхвовою оболонкою, потрібно відтягнути від мошонки так, аби сім’яні канатики стали напруженими і їх легко можна було перетнути щипцями.

Але за грубого надмірного натягування канатиків і загальної піхвової оболонки паховий канал може розширитися, і після операції петлі кишківника випадуть у порожнину мошонки.

Інтравагінальні грижі частіше бувають лівосторонніми (75%), рідше правосторонніми (25%): адже лівий сім’яник у самців більший і важчий за правий, більше відвисає, впливаючи на розмір лівого пахового каналу.

Як повідомлялося, головною патологічною передумовою виникнення інтравагінальних гриж у свиней є розширення внутрішнього пахового кільця.