Гострі мікоплазмози у птиці часто розвиваються на тлі інших інфекцій
Типовою епізоотологічною особливістю респіраторного мікоплазмозу у птиці є його повільне розповсюдження у стаді та хронічний перебіг. Захворювання характеризується тривалим перебуванням збудника в організмі, пише журнал «Наше птахівництво».
Прояву клінічних ознак сприяє зниження загальної резистентності організму на тлі продуктивного та біологічного стресчинників.
Гострі мікоплазмози часто розвиваються на тлі інших, жорсткіших інфекцій, коли імунна система організму птиці ослаблена або нездатна адекватно сприймати мікоплазми як чужорідні об’єкти.
Важливо, що сама мікоплазма може підвищувати чутливість птиці до вірусних інфекцій, таких як хвороба Ньюкасла, а також до живих вакцин, що спричинено ураженням місцевого захисного механізму та імуносупресивним ефектом.
Також мікоплазми полегшують доступ до організму птиці бактеріальних інфекцій, особливо виду E. coli. Результати серологічних досліджень свідчать, що мікоплазма-інфекція, як правило, ускладнюється колібактеріозом. Збільшення відсотка позитивних реакцій на мікоплазмоз збігається з підвищенням кількості загиблої птиці з патолого-анатомічними ознаками, характерними для колісептицемії.
Найпомітнішим проявом респіраторного мікоплазмозу в дорослого поголів’я птиці є тривалий спад продуктивності – часто на 10-15%, що триває протягом 4-6 тижнів. Продуктивність повільно відновлюється і найчастіше не досягає рівня, який був до захворюваності.
Якість шкаралупи також може погіршуватися, але цей показник не настільки регулярно проявляється, як за інших респіраторних інфекцій, таких як хвороба Ньюкасла чи інфекційний бронхіт.
Нагадаємо, повне видалення збудника мікоплазмозу з організму птиці практично неможливо. Чергування антимікоплазменних препаратів для птиці зменшує ризик розвитку резистентності.
Довідка
Мікоплазми – група прокаріотних мікроорганізмів, схожих на найдрібніші бактерії, але без кліткової стінки й вкриті зовні тільки цитоплазматичною мембраною. Мікоплазми виявлено у більшості видів птиці. Найпатогеннішу дію на індиків і курей чинить Micoplasma galicepticum, уражуючи респіраторні органи. Кількість неблагополучних за мікоплазмозом господарств у середньому становить 80%, а в окремі роки перевищує цей показник.