Для аеробного компостування потрібна спеціальна техніка

Процес аеробного компостування базується на заміщенні вуглекислого газу киснем. І воно повинно здійснюватися за допомогою спеціальної техніки – причіпних або самохідних перетрушувачів компосту (аераторів), а не ворушаркою чи навантажувачем.

Про це пише журнал «Наше птахівництво».

В аераторах передбачена спеціальна конструкція барабанів із лопатками, яка подрібнює та розмішує сировинний матеріал, забезпечуючи потрапляння кисню всередину компостної маси та заміщення вуглекислого газу. Цей агрегат створений спеціально для того, щоб підтримувати всередині бурту аеробне середовище.

Надалі за допомогою системи зволоження та внесення інокулянту з бактеріями аератор прискорює розкладання органічних матеріалів та перехід форми азоту з амонійної у нітратну та нітритну – найдоступнішу для рослин, забезпечуючи у процесі ворушіння необхідну вологість.

Для перероблення відходів у великих обсягах найкраще підходять самохідні агрегати, але вони недешеві.

Причіпні ж агрегати здатні ефективно переробляти середні та менші обсяги, при цьому вони значно доступніші за ціною.

Вибір моделі аератора залежить від типу матеріалу, що компостується, а також його обсягів.

Як повідомлялося, компостування посліду птиці в аерованих статичних буртах триває 8-20 тижнів.