Де Україні шукати ринки збуту якісної яловичини

Світовий імпорт яловичини зростає в середньому на 8% на рік, або на $2 млрд. Й Україна може скористатися з цього, вважає економіст інвестиційного департаменту ФАО Андрій Ярмак.

Водночас найпривабливіший напрям для експорту яловичини – Близький Схід та Північна Африка (БСПА), який зростає на 22% на рік. $250 млн на рік країни цього регіону витрачають на імпорт яловичини. Серед країн – основних експортерів найбільшу частку має Єгипет (31%), 13% припадає на Ізраїль, 12% − на ОАЕ, 10% − на Іран, 9% − на Саудівську Аравію.

Плюс ринку Близького Сходу в тому, що він має два види споживачів: як багаті країни − покупці преміальних стейків і м’яса, так і країни, які потребують дешевої яловичини (Єгипет).

За словами Андрія Ярмака, для України доступ до цих ринків відносно легкий. Перевагою є й логістика: всі основні постачальники-конкуренти розташовані на відстані 10 тис. км від ринку БСПА.

Серед інших ринків збуту вітчизняної яловичини – Євросоюз. «Яловичина – це єдиний вид м’яса, по якому ЄС є нетто-імпортером, − підкреслив експерт. − Це єдиний вид м’яса, на який є дефіцит в Євросоюзі, і надалі буде постійно зростати».

ЄС сам зацікавлений в тому, щоб відкрити Україні доступ до свого ринку для експорту яловичини, зазначив Андрій Ярмак. «Тут нам буде значно легше домовитися, ніж по курятині, де ми є великими конкурентами», − пояснив він.

Ринок Китаю, який на 20% більший за ринок БСПА, до того він вже відкритий для України. Китай, за словами експерта, − привабливий тим, що імпортує субпродукти. «Ми туди можемо продати те, що не експортуємо до країн Близького Сходу», − зазначив Андрій Ярмак.

Японію можна розглядати як далеку перспективу. Ринок цієї країни становить 75% від ринку БСПА.

Ринок Південної Кореї своєю чергою дорівнює 60% ринку БСПА.

«Обмежень щодо розмірів ринків немає, є тільки обмеження щодо доступу до ринків», − підсумував Андрій Ярмак.

AgroTimes