Дані про інкубаційні якості індичих яєць із певними вадами майже відсутні

Потовщені ділянки шкаралупи й відсутність пігментації на ній ‒ доволі розповсюджене явище в індиківництві. Відбракування таких яєць із огляду на їхню високу собівартість завдає економічних збитків господарству. Тому чинним ДСТУ для інкубації дозволено використовувати яйця з вапняними наростами на шкаралупі, а також зі знебарвленою шкаралупою.

Хоча питання різниці у відтворних якостях таких яєць, як порівняти з нормальними, не до кінця вивчене, пише журнал «Наше птахівництво».

Батьківські стада індиків утримують вітчизняні фермерські господарства різних розмірів. Вони широко використовують закордонні важкі та суперважкі кроси, частіше їхні гібриди першого й другого року продуктивності, які краще пристосовані до фермерських умов утримання і мають виражені продуктивні показники, насамперед більшу масу тіла.

Власники батьківських стад майже не використовують для інкубації різновагові яйця (дрібні й завеликі), з мармуровою шкаралупою, мінімізують кількість брудних яєць і з насічками.

Водночас у партіях зростає частка індичих яєць, які мають не класичну еліпсоподібну форму та знебарвлену шкаралупу. Однак інформація про інкубаційні якості яєць із такими вадами та перебіг ембріонального розвитку, кількісного та якісного складу відходів інкубації, отриманих після виводу молодняку, стану добових індичат, практично відсутня.