Ціна гібридної свинки має варіюватися залежно від генетичних маркерів, ‒ думка

Проблемою України є те, що нуклеуси продають під егідою генетичного матеріалу гібриди, до того ж дорого.

На цьому в інтерв’ю журналу The Ukrainian Farmer наголосив Ігор Вощенко, співзасновник ТОВ «Рябушківський бекон», голова громадської спілки «Асоціація тваринників та птахівників Сумщини».

«Для ВРХ є державні дотації, бо там племрепродуктори продають породи. Натомість у свинарстві вирощувати велику білу, ландраса чи дюрка ‒ утопія. Бо ці породи не дадуть високих економічних показників від конверсії корму. Щодо багатоплідності чи росту свиней, цього можна досягнути тільки схрещуванням порід», ‒ підкреслив він.  

На думку Ігоря Вощенко, з часом це питання потрібно врегулювати.

«Щоб підприємства, котрі продають гібридну свинку, яку потім ми могли покривати дюрком або п’єтреном для вирощування потомства, давали на неї сертифікат, де зазначалося б, які гени вона має. Відповідно ціна на неї має варіюватися залежно від наявних генетичних маркерів, ‒ переконаний він.‒ Тоді й суперечки між виробниками та постачальниками генетичного матеріалу буде простіше вирішувати. Наприклад, якщо продана свинка приводить не 16-17 заявлених поросят, а 12-13. Бо за продаж гібридної тварини продавець відповідальності не несе».

Нині «Рябушківський бекон» працює з генетикою DanBred, а також завіз кнурів ландраса й дюрка від Genesus, аби отримати гібриди F1.  

«Для мене один критерій вибору генетики ‒ здоров’я, ‒ пояснив Ігор Вощенко. ‒ Якщо підприємство продає генетичний матеріал, він має бути здоровим, а підприємство ‒видавати сертифікат. Принаймні генетичні маркери мають бути досліджені».

Як повідомлялося, «Миг-Сервіс-Агро» міксує свиней різних генетик.