Через депопуляцію ми прийдемо до безпечності свинини, ‒ думка

Якщо в свиногосподарстві накопичилося багато хвороб, раціональний вихід ‒ депопуляція. В ЄС це ‒ нормальний захід: зупинитися, депопулюватися, зачиститися, відремонтувати приміщення й завезти здорове поголів’я з чистого підприємства.

Про це в інтерв’ю журналу The Ukrainian Farmer розповів Ігор Вощенко, співзасновник ТОВ «Рябушківський бекон», голова громадської спілки «Асоціація тваринників та птахівників Сумщини».

«Це як із автомобілем: ми ж його періодично міняємо, бо розуміємо, що обслуговувати старий нераціонально й дорого. Так і у свинарстві, ‒ пояснив він. ‒ Або ти протягом семи років працюєш, а далі два роки переважно витрачаєш кошти на підтримання фармацевтичних компаній. Або сім років працюєш на себе, а потім за пів року проводиш депопуляцію, завозиш новий генетичний матеріал із новим потенціалом, робиш реконструкцію. Це дешевше, ніж жити з хворобами. Так чинять у всіх країнах ЄС».

Водночас Ігор Вощенко констатує, що в Україні активно застосовувати схему депопуляції складно, бо немає чистих підприємств. Щоправда, вони почали з’являтися після ензоотії АЧС.

«Коли питають, де взяти чистий матеріал, я раджу підприємства, які провели депопуляцію, завезти свіжих свиней із Європи. Для мене це ‒ один із головних критеріїв. Не рекомендую купувати тварин у підприємств, які працюють 15-20 років і не депопулювалися: там буде букет хвороб», ‒ додав він.

Ознаками того, що свинофермі потрібно вдаватися до депопуляції, є накопичення певної кількості хвороб. Наприклад, є такі, що контролюються основними вакцинами: набрякова хвороба, парвовіроз, цирковіроз, колібактеріоз, а також грип, яким свині заражаються від людей.

«Та коли додається мікоплазмоз, гемофільоз, актинобацильоз, краще провести депопуляцію, ніж лікувати проноси чи давати безмірно метронідазол у корми від дизентерії, ‒ вважає Ігор Вощенко. ‒ Тому через депопуляцію ми прийдемо до безпечності свинини».

Нагадаємо, метаболічний профіль крові дозволяє системно контролювати здоров’я свиней.