Близько 6% мікотоксинів можуть згодом переходити в молоко

Приблизно 6% мікотоксинів, які із забрудненими кормами надходять в організм ВРХ, можуть згодом переходити в молоко, що робить його небезпечним для здоров’я людини й недопустимим до споживання.

Про це розповідає д-р біол. наук, ст. наук. співроб., директор Інституту біології тварин НААН Юрій Салига журналу The Ukrainian Farmer.

Він нагадав, що споживання тваринами кормів, забруднених мікотоксинами, особливо негативно впливає на здоров’я одношлункових тварин.

Жуйні тварини, на противагу іншим, уважаються загалом стійкішими до несприятливої дії мікотоксинів (Fink-Gremmels, 2008), адже вчені встановили, що мікрофлора рубця має здатність до біотрансформації мікотоксинів у менш токсичні або нетоксичні метаболіти. Максимально допустимі межі мікотоксинів у жуйних, порівнюючи зі свинями й птахами, є вищими.

Дослідження показують, що біотрансформація або розщеплення й детоксикація молекул мікотоксинів мікроорганізмами чи їх ферментами є  ефективним і безпечним методом боротьби з мікотоксинами (Schatzmayr et al., 2006 р.). Однак це не стосується всіх мікотоксинів.

Вчений зауважив, що вплив мікотоксинів у жуйних тварин залежить від віку, породи, статі, рівня дози й імунного статусу окремих тварин (Dien Heidler and Schatzmayr, 2003).

«Мікотоксини чинять також антимікробну дію та знижують життєздатність і кількість рубцевої мікрофлори жуйних тварин, що не може минути безслідно. Науковці встановили, що приблизно 6% мікотоксинів, які із забрудненими кормами надходять в організм ВРХ, можуть згодом переходити в молоко, що робить його небезпечним для здоров’я людини й відтак недопустимим до споживання», – додав Юрій Салига.

Нагадаємо, боротьба з мікотоксикозами може бути екологічно дружньою