Біоорганічні органокомплекси діють і на мікотоксини, і на патогенну мікрофлору

У боротьбі з мікотоксинами сорбційні способи у кілька разів дешевші за ферментні біотрансформатори. Однак сорбція не завжди розв’язує проблему ефективного захисту від мікотоксинів, особливо це стосується неполярних їх видів – Дону, Т-2 токсину.

Про це пише журнал «Наше птахівництво».

Своєю чергою ферменти біотрансформації мікотоксинів діють ефективніше за сорбенти щодо неполярних мікотоксинів, але і цей спосіб теж не позбавлений недоліків.

Дотепер спеціалісти, застосовуючи певні форми та дози ферментів, не враховують фактичну концентрацію мікотоксинів у кормі. Не розроблено способи обліку кислотності та температурного режиму в шлунку і кишківнику різних тварин. Немає розуміння, що відбувається з продуктами розщеплення мікотоксинів і наскільки вони небезпечні для організму.

Нарешті, комплексні препарати сорбції та біотрансформації дуже дорогі, і у більшості випадків не окупають витрати на їхнє використання. Також жоден відомий досі препарат сорбції та біотрансформації мікотоксинів не впливає на активну патогенну мікрофлору.

Зважаючи на це, останнім часом пріоритет у розробленні і використанні препаратів антимікотичної дії віддають біоорганічним органокомплексам, що складаються зі специфічних органічних речовин мананів і β-глюканів, а також спеціально підібраних алюмосилікатів.

Такі системи мають простішу і зрозумілішу структуру, працюють в усьому шлунково-кишковому тракті, незалежно від умов кислотно-температурного режиму. При цьому їхній механізм дії дещо відрізняється від стандартних сорбентів і біотрансформаторів: вони діють не тільки на мікотоксини, а й на патогенну мікрофлору.