Як побудувати якісну карту для застосування диференційованого підходу

У господарстві «Флора А.А.», незважаючи на подорожчання ресурсів, жодних питань з унесенням добрив чи зміною норм висіву сьогодні не виникає, оскільки на полях уже давно застосовують диференційований підхід. Отримувати бажаний від диференційованого висіву та живлення вдається завдяки регулярному проведенню власних дослідів.

Про це розповів керівник ФГ «Флора А.А.» Андрій Капріца (Вінницька обл.) під час Всеукраїнського практичного форуму Digital Farming.

На посівах соняшнику вносять добрива диференційовано, бо один із дослідів показав такі результати:

• висока зона продуктивності: 80 кг/га – 3,49 т/га, 120 кг/га – 3,46, 160 кг/га – 3,61 т/га;
• низька зона продуктивності: 80 кг/га – 2,97 т/га, 120 кг/га – 2,87, 160 кг/га – 2,55 т/га.

«Якщо в зоні високої продуктивності збільшення норми добрив призводить до збільшення врожайності, то в зоні низької – все навпаки. То навіщо витрачати ресурси дарма. Ми можемо підвищити норму внесення тільки в зоні високої продуктивності й отримати той самий рівень урожайності, а в цьому випадку навіть кращий», – відзначає Андрій Капріца.

А от застосовувати диференційований підхід у сівбі соняшнику, за його словами, немає жодного сенсу, бо рівень урожайності практично не змінюється за різної густоти висіву:

• висока зона продуктивності: 40 тис./га – 3,68 т/га, 55 тис./га – 3,65, 60 тис./га – 3,61, 65 тис./га – 3,58 т/га;
• низька зона продуктивності: 40 тис./га – 3,29 т/га, 55 тис./га – 3,18, 60 тис./га – 3,22, 65 тис./га – 3,24 т/га.

З кукурудзою все навпаки – збільшення густоти призводить до підвищення врожайності, навіть у низькій зоні продуктивності:

• висока зона продуктивності: 62 тис./га – 12,34, 66 тис./га – 12,98, 70 тис./га – 13,43 т/га (+1,09 т/га);
• низька зона продуктивності: 62 тис./га – 12,38 т/га, 66 тис./га – 12,99, 70 тис./га – 13,16 т/га (+0,78).

«Побудувати якісну карту для застосування диференційованого не так просто, втім, нічого неможливо немає. Для цього потрібні:

1. Контури полів.
2. Карти рельєфу.
3. Карти з індексами вегетації за 5 років і більше.
4. Карти врожайності (бажано з тією культурою, до якої хочете застосувати диференційований підхід).
5. Карти з результатами аналізу ґрунту.
6. У результаті – карти із зонами продуктивності», – зазначає Андрій Капріца.

Нагадаємо, аграрій розповів, як зекономити до 30% пального під час ґрунтообробітку.