Завдяки генетичному моделюванню нові сорти картоплі можна отримати за кілька років

Найбільший прорив у селекційній роботі з картоплею буде зроблено, коли методи класичної селекції науковці комбінуватимуть із новітніми розробками генетичного моделювання.

Про це повідомляє AgroTimes.

Якщо за покращення елітної картоплі візьмуться генні інженери, то на створення нового сорту піде кілька років, тобто відносно небагато часу. Завдяки можливостям сучасної молекулярної генетики та геноміки рослин науковці зможуть (принаймні в теорії) знайти той ген, який відповідає за стійкість дикорослого виду, виділити його, вирізати, клонувати і впровадити в геном елітного сорту. При цьому ні в геном сорту, ні в нуклеотидну послідовність цільового гена не буде внесено жодних кардинальних змін. Якщо маніпуляції пройдуть успішно, на виході буде отримано елітний сорт картоплі, який дає чудові бульби, але при цьому не схильний до зараження хворобами. 

Інша справа, якщо покращення картоплі відбуватиметься за класичними методами селекції. У такому разі спочатку елітний сорт треба схрестити з диким видом картоплі. В отриманого гібрида половина генетичного матеріалу буде походити від вихідного елітного сорту, а половина –– від дикого пращура. Отже, селекціонер отримає стійкий до інфекцій гібрид, але при цьому буде втрачено половину корисних генів, які мав елітний сорт. Відповідно, новий гібрид не даватиме такого рясного і смачного врожаю. А ще, крім бажаного гена стійкості, від дикого предка наш гібрид отримує ще тисячі непотрібних (а можливо, й небезпечних) зчеплених із ним генів, продукти яких можуть виявитися токсичними. Оскільки така ситуація не влаштовує виробників і споживачів, селекціонери проводять так зване зворотне схрещування: намагаються повернути гібриду втрачену порцію генів елітної батьківської форми. Для цього треба знову схрестити отриманий гібрид з елітним сортом, тим самим «розбавляючи» його геном, і так безліч разів. У результаті процес класичної селекції зазвичай затягується на десятки років. 

Саме тому метод класичного схрещування батьківських форм усе частіше поєднують із застосуванням молекулярних маркерів і геномної селекції, йдеться у статті: R. P. Graveland, HZPC Holland B.V., R&D department, Metslawier, The Netherlands. 

Читайте також:В Україні побільшало виробників насіннєвої картоплі