За яких умов зростає кількість бур’янів у посівах жита в міжряддях винограду

Тимчасове вирощування в міжряддях винограду озимого жита й інших культур зумовлює якісні та кількісні зміни у формуванні біолого-ценотичного складу і чисельності бур’янів.

По осі ряду кущів та в захисній смузі, які вільні від проміжних культур, видовий склад синузії бур’янів та їх розвиток суттєво не відрізняються від аналогічних процесів на ділянці, що постійно утримувалася у стані чорного пару.

Зміна видового складу, чисельності, інтенсивності формування вегетативної маси рослин, частки біологічних угрупувань у загальній забур’яненості спостерігалася лише в межах локальної площі, зайнятої сходами озимого жита або інших культур.

Зокрема, несприятливі умови для розвитку бур’янів та їх повна відсутність у посівах жита спостерігалися лише, якщо щільність рослин жита сягала 500-550 штук/кв. м, а самі рослини були добре розвинені.

За меншої щільності стояння рослин надходження сонячної енергії збільшувалося і через це суттєво зростала чисельність бур’янів, а їх розвиток значно покращувався.

Досліди продемонстрували, що в середньому у фітоценозі озимого жита сукупна чисельність бур’янів (у середовищі озимого жита та секторах, що вільні від нього) до початку розвитку пагонів винограду дещо перевищувала еквівалентні показники контрольної ділянки, проте була меншою на 31,1% за чисельністю і на 22,3% за масою, порівняно з ділянкою сумісної вегетації жита та сегетальної рослинності.

У складі синузії бур’янів на цій ділянці частка ефемерів та ранніх ярових порівняно з контролем зменшилася до 32,7% – загалом там складалися більш сприятливі умови для розвитку дворічників, зимуючих і особливо багаторічників, які й збільшили свою частку у загальній чисельності до 20,7%, 19% та 27,6% відповідно.

Абсолютна більшість бур’янів розвивалася переважно у межах площі, прилеглої до сходів озимого жита, а також по осі ряду кущів та захисної смуги.

AgroTimes