Виноград особливо потребує азоту під час росту пагонів

Азот має особливе значення у живленні винограду. Особливо велика потреба у ньому під час росту пагонів: 75% споживається у період від розпускання бруньок до цвітіння, 20% – від цвітіння до початку збирання плодів і лише 5% – від збирання до кінця вегетації.

Брак азоту у ґрунті затримує ріст рослин і викликає хлороз та поступове відмирання листків. Грона лишаються недорозвиненими, зав’язі обпадають.

За дефіциту азоту пагони і листя погано розвиваються й можуть обпадати, часом може здаватися неначе у них сонячні опіки. Розвиток ягід затримується, вони погано накопичують цукор, обсяг врожаю значно знижується. Змінюється співвідношення між надземною і підземною частиною рослин: за низького рівня азоту коренева маса зростає.

Надлишок азоту спричиняє раннє розпускання вічок винограду, пагони жирують, погано і пізно визрівають і це знижує стійкість рослини до морозів. Інтенсивне наростання листкової маси загущує кущ і сприяє розвитку шкідників і хвороб.

За надміру азоту знижується якість врожаю: інтенсивність зав’язування мала, як наслідок – ягоди великі, водянисті й містять мало цукру, грона нещільні.

Слід уникати підживлень винограду азотом у другій половині вегетації. Втім, за доброї освітленості рослин і достатньої вологості ґрунту виноград потребуватиме більше азоту.

Відкоригувати забезпечення азотом можна за допомогою позакореневих підживлень розчином сірчанокислого амонію або баковою сумішшю аміачної селітри й сірчанокислого калію.

AgroTimes