Вчені дослідили сортову схильність до скловидності яблук

Моніторинг стану плодів провели на 120 сортах яблуні усіх строків достигання, вирощуваних у насадженні без зрошення. Серед літніх сортів найбільшу сприйнятливість до скловидності виявлено в Донешти. Серед осінніх сортів найвищий прояв скловидності виявлено в Антонівки звичайної, Слави переможцям, Амулета.  Серед зимових сортів – Едера, Внучка, Прісцила, Реанда, Аурела, Перлина Києва. 

Про це повідомляє журнал «Садівництво по-українськи». 

«Одні вважають, що більшу схильність до скловидності плодів мають солодкоплідні сорти, інші до таких відносять сорти, в яких яблука характеризуються щільним м’якушем, треті — пізні сорти, четверті — ранні сорти, п’яті наводять великий перелік «схильних» сортів, в якому сорти різних строків достигання і плоди різних фізіологічних властивостей», – пише  у статті Тетяна Кондратенко, д-р с.-г. наук, з Національного університету біоресурсів і природокористування України.

У липні — вересні 2020 року вона дослідила сортову схильність і ступінь прояву фізіологічних розладів (переважно скловидність) у плодів поширених і нових сортів численної базової колекції яблуні, розташованої у дослідних насадженнях Інституту садівництва НААН (с. Новосілки, Києво-Святошинського р-ну, Київської обл.). Моніторинг стану плодів провели на 120 сортах яблуні усіх строків достигання, вирощуваних у насадженні без зрошення. 

У групі літніх сортів найбільшу сприйнятливість до скловидності виявлено в Донешти, його яблука достигають 28–30 липня, на місяць раніше звичних строків. Абсолютно всі плоди мали ознаки скловидності, ступінь прояву якої становив 5–6 балів: м’якуш на 50–60% площі повздовжнього зрізу і шкірочка на ½ поверхні плоду мали водянистий вигляд.

У Папіровки 23% яблук були з ознаками скловидності на 1 бал, водянистий вигляд мали незначні ділянки м’якуша, що прилягають до судинних пучків.

Ознак скловидності не виявлено в яблук Вадимівки, Мелби, Пріми, Прістіне, Каті, Романи, Вільямса Прайда, Джулії, Красної Дарії, Ерлі Голда, Фрі Голда, Сільвії, Марата Бусуріна.

Серед осінніх сортів найвищий прояв скловидності виявлено в Антонівки звичайної (90%, 3–4 бали), Слави переможцям, Амулета. Так, на деревах Слави переможцям 60% яблук мали ознаки цього фізіологічного розладу (2–3 бали): водянистий м’якуш був біля верхівки та серцевини плоду. Кожне друге яблуко Амулету було скловидним (3–4 бали); водяниста, прозорий м’якуш почав змінювати колір на бурий. Поодинокі скловидні яблука зі слабким проявом ураження (0,5–1,0 бал) було виявлено у Скіфського золота, Грінс Лівз, Пам’яті Сємакіна, Принц Гали, Старта, Канділя Орловського, Теремка, Чемпіона.

Найбільше уражених скловидністю плодів виявлено у таких зимових сортів: Едера — 90% (3–5 балів), Внучка (90%, 2–4 бали), Прісцила (90%, 3–4 бали), Реанда (88%, 3 бали), Аурела (80%, 2 бали), Перлина Києва (55%, 3 бали), Дміана (30 %, 1–2 бали), значно менше в Рубінового Дуки (20%, 1 бал), Пепіна молдавського (20%, 1 бал), Поспіху (15%, 1 бал), Монарха (20 %, 1 бал) та поодинокі в Айдареда, Ред Топаза, Власти. 

«Дані наших тривалих досліджень, а також інших науковців і спостереження садівників свідчать про те, що схильність до скловидності не визначається тільки сортом, хімічним складом чи щільністю м’якуша плодів або іншими причинами. Скловидність обумовлена комплексом чинників, а кожен сорт індивідуально реагує на певні причини», – робить висновок Тетяна Кондратенко.

Читайте також: Скловидність яблук виникає з 20 причин