Сучасна селекція плодових використовує генетичні маркери цінних ознак

Аби створення сортів у плодових відбувалося швидше, а його результати були якіснішими, сучасна селекційна наука застосовує методи молекулярної генетики.

Про це пише журнал «Садівництво по-українськи».

У статті «Абрикоса у Чехії» науковці розповідають про методику, завдяки якій ця країна стала лідером у селекції абрикоси.

Активну роботу над створенням абрикосових сортів чеські науковці розпочали ще 1960 року. Спочатку в умовах країни обрали й запровадили до товарного вирощування сорти із вищою адаптивністю до погодних умов — так, аби їх продукція мала високі якісні характеристики. 

Ретельне вивчення місцевих і закордонних сортів дозволило обрати донорів для майбутньої гібридизації, яка рушила наприкінці 1970-х — ішлося про схрещування визначених батьківських пар й вивчення їхнього потомства. 

Сорти-донори обиралися за ознакою морозостійкості квіткових бруньок; пізнім закінченням спокою квіткових бруньок; пізнім цвітінням; морозостійкістю молодих зав’язей; адаптивністю до кліматичних умов; якістю плодів. 

На початку 1990 рр. одним із головних напрямів селекції стало здобуття у сортів стійкості до вірусу шарки сливи (PPV). Усе згадане допомогло отримати сорти абрикоси зі стабільним плодоношенням на фоні збереження високої якості плодів.

Селекція абрикоси у країні не спиняється й нині. Зокрема, триває робота над створенням сортів, резистентних до моніліозу (Monilinia sp.), побуріння листя та передчасної загибелі дерев абрикоси.

Розпочато вивчення абрикоси за допомогою методів молекулярної генетики. Ідеться про створення карти генів. Нині чеські науковці замірилися на пошук генів резистентності до хвороби передчасної загибелі дерев абрикоси (ESFY).