Сербські виробники малини переходять до інтенсивних технологій вирощування

Виробництво малини в Сербії у 2024 році впаде нижче 50 тис. тонн, що змушує одного зі світових лідерів з вирощування цієї ягоди змінювати модель розвитку з кількісної на технологічну. Через дефіцит саджанців, кліматичні стреси та високу собівартість галузь опинилася на межі стагнації, що безпосередньо вплине на пропозицію замороженої ягоди на європейському ринку. 

Про це йдеться у статті Александара Лепосавича, доктора наук з сербського «Інституту садівництва» (м. Чачак) на сайті асоціації «Ягідництво України».

За останні роки в Сербії накопичилися системні виклики, які призвели до коливань урожайності порівняно з піковими роками (65–70 тис. тонн). Окрім кліматичних чинників, галузь страждає від невідповідності статистичних даних: фактична площа насаджень оцінюється у 11 тис. га, хоча офіційно звітують про 19 тис. га.

«Ситуацію в малиновій галузі Сербії у 2025 році можна охарактеризувати як поєднання серйозних викликів і водночас позитивних зрушень», – вважає Александар Лепосавич.

Серед головних економічних перешкод 2025 року – високий курс сербського динара відносно євро, що знижує прибутки експортерів навіть за високих світових цін. Також виробники стикаються зі старінням плантацій та вірусними захворюваннями рослин.

Виходом із кризи науковці та профільні інституції вважають перехід до інтенсивних технологій. Пріоритетними напрямками стали клональна селекція, впровадження систем зрошення та жорстка сертифікація посадкового матеріалу за стандартами EPPO 4/10. Це має забезпечити якість і безпеку продукції, особливо для вимогливого сегменту дитячого харчування.

Таким чином, період до 2025 року став переломним: Сербія змушена відмовитися від екстенсивного розширення площ на користь сертифікації, технологічності та економічної стійкості.

Читайте також: На Чернігівщині ремонтантну малину в тунелі збирали у грудні