При самозапиленні на малині сформувалися дрібніші ягоди

Хоча малина є самоплідною породою, кожний її сорт може приймати й пилок інших, бо приймочка маточки стає сприйнятливою ще до того, як усі пиляки в такій квітці розкриються. Це дає малині шанс на запилення пилком стороннього сорту і може принести значну користь.

Про це в статті в журналі «Садівництво по-українськи» пише Ева Дідич, докторка сільськогосподарських наук, співробітниця Сільськогосподарського університету в Кракові (Польща).

«Пилок може походити з пиляків тієї самої квітки, з інших квітів цієї самої рослини, з квітів інших рослин того самого сорту або з квітів іншого сорту. У дослідах, проведених на восьми сортах червоної малини, зокрема й Поляни, Полки й Лачки Редзейової, вручну запилювали квіти пилком, що походив із різних джерел. У результаті спостережено значне коливання розмірів плодів та кількості насінин у плоді: показники залежали від походження пилку. Плоди, що утворювалися після самозапилення, були дрібнішими й містили менше насінин, тим самим урожай плодів з одиниці поверхні вирощування був нижчим», – підкреслила дослідниця. 

Вона зауважила, що цей факт слід брати до уваги за сучасного культивування малини в монокультурі, коли плантації вирощують під накриттями — у теплицях або поліетиленових тунелях, а плоди утворюються переважно в результаті запилення власним пилком (самозапилення). Зазвичай у таких умовах, із міркувань організаційних, вирощують усього один сорт малини. У момент розпускання квітів усі приймочки є чутливими, натомість пиляки починають розкриватися по черзі — від самого крайнього на мутовці. 

Інші досліди, проведені на малині, засвідчили, що метаксенія в окремих варіантах запилення проявилася вищою середньою масою плодів і більшою кількістю окремих плодиків у багатокістянці, натомість у решті комбінацій схрещування ефект був менш виразним. На прояв цього з меншою або більшою силою впливали й погодні умови в роки дослідів.

Читайте також: Фермер назвав шість складових успішного вирощування ожини