Неродючий ґрунт часто є найкращим для винограду

Біологія виноградної рослини зумовлює її високу адаптивну здатність до ґрунтів. Іноді здається, що чим гірший і менш родючий для інших культур ґрунт, тим кращий він для винограду.

Про це у статті в журналі «Садівництво по-українськи» написав Вадим Соловей, кандидат сільськогосподарських наук, співробітник ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського».

«Щебенювато-кам’янисті, вапнякові, зв’язно-піщані ґрунти — одні з найкращих для винограду, – зазначив дослідник. – На піщаних ґрунтах Півдня, до речі, не було спалаху філоксери, що дозволяє вирощувати кореневласні рослини сортів, що дають якісніші ягоди. Зрозуміло, що садівник або фермер, який уже має свою землю, не зможе підібрати відповідні ґрунти. Проте виноград добре вдається на більшості ґрунтів, головне — щоб не було перезволоження та застою вологи, навіть у нижній частині профілю».

Вчений пояснив, що ціла низка гідроморфних ґрунтів, навіть осушених, для вирощування винограду не придатні, а саме: торфові, болотні, лучно-болотні, дерново-глейові, лучні, дерново-підзолисті глейові й ін. 

«Натомість найкращими є зв’язно-піщані та супіщані ґрунти борових терас річок. Вони раніше досягають стану фізичної стиглості, краще прогріваються і просихають після дощів, улітку їх температура вища, на таких ділянках рослини менше уражують грибні хвороби, що особливо важливо в органічному виробництві», – порадив Вадим Соловей.

Читайте також: Виноград на Півночі України має більший ризик ураження хворобами