Названо найефективніші препарати проти яблуневої плодожерки
Основне обмеження популяції яблуневої плодожерки ґрунтується на раціональному застосуванні хімічних засобів захисту. Серед інших методів хімічного контролю цього шкідника найпрогресивнішим є застосування комбінованих інсектицидів: суміші феноксикарбу та люфенурону; хлорантаніліпролу та лямбда-цигалотрину; тіаметоксаму та хлорантраніліпролу; новалурону та біфентрину. У такий спосіб вдається обмежити не лише плодожерку, а й супутніх фітофагів.
Про це повідомляє журнал «Садівництво по-українськи».
Видання зауважує, що обприскування проти яблуневої плодожерки у плодоносних насадженнях виконують щороку, навіть якщо навесні сади не цвіли й урожай відсутній.
«Кількість обприскувань залежить від розміру популяції шкідника та типу діючої речовини інсектициду, – йдеться у публікації. – Ціллю обприскування є знищити гусеницю у період від її відродження з яйця й до занурення в плід. Систему захисних обробітків проти плодожерки складають для конкретного саду».
Під час льоту першої генерації обприскування виконують, якщо протягом 5 днів у пастку впіймалося 5 та більше метеликів.
Під час льоту 2–3 генерації підставою для обприскування є відлов у пастку 3 метеликів протягом 5 днів.
За тривалого льоту, коли інтенсивність відлову метеликів у пастку не нижча ніж 4–5 особин/5 днів, проти кожної генерації виконують два інсектицидні обприскування.
Якщо літ першої генерації розтягується на 60–65 діб, слід виконати додаткове третє обприскування.
Терміни внесення інсектицидів залежать від специфіки дії захисних сполук, на основі яких їх виготовлено.
Інгібітори синтезу хітину і ювеноїди (діючі речовини – люфенурон, дифлубензурон, тефлубензурон) ефективні, якщо їх внести у період ембріонального розвитку шкідника. Вони не викличуть його миттєвої загибелі: інсектицидна дія цих сполук проявиться лише через 2–7 діб після внесення й триватиме 20–30 діб. З яєць, які самки відклали на оброблену інгібіторами синтезу хітину і ювеноїдами поверхню, 98% не відроджується. Це зумовлює термін застосування таких інсектицидів – на самому початку масового льоту метеликів яблуневої плодожерки.
Фосфорорганічні інсектициди (діючі речовини – фозалон, суміш хлорпірифосу та циперметрину, фенотротіон) застосовують дещо згодом – на початку відродження гусениць шкідника. Інсектицид на основі хлорантраніліпролу дієвий проти шкідника і у разі внесення до початку відкладання яєць (стерилізуючий ефект), і на початку відродження гусениць. Овіцидно-лярвіцидна дія настає під час прогризання гусеницею, що відроджується, обробленої поверхні яйця: личинка гине, не вийшовши з яйця. Аналогічний ефект настає й у разі поїдання шкідником оброблених рослинних тканин. Двократне, з інтервалом 14–18 діб, внесення інсектициду на основі хлорантраніліпролу проти другої генерації яблуневої плодожерки дає змогу радикально обмежити популяцію шкідника.
Найпрогресивніший метод хімічного контролю популяції яблуневої плодожерки – застосування комбінованих інсектицидів. У такий спосіб вдається обмежити не лише плодожерку, а й супутніх фітофагів. Ідеться про двокомпонентні препарати на основі: суміші феноксикарбу та люфенурону; хлорантаніліпролу та лямбда-цигалотрину; тіаметоксаму та хлорантраніліпролу; новалурону та біфентрину. Унесення цих продуктів для контролю плодожерки у саду побічно діє на попелиць, довгоносиків, листовійок, молей-мінерів тощо.
У разі розвитку третьої генерації яблуневої плодожерки або якщо літ метеликів другої генерації розтягнений (гусениці другої генерації завдають урожаю найбільше шкоди), на пізніх сортах яблуні застосовують інсектициди з коротким періодом очікування, також і біологічні.
Читайте також:Постійне застосування піретроїдів викликало резистентність яблуневої плодожерки