Мінімальне обрізування винограду дозволяє вп’ятеро скоротити затрати праці

Система ведення кущів винограду з мінімальним обрізуванням ще не застосовується в Україні, але вона є досить привабливою для районів промислового виноградарства.

Це зумовлено й економічними чинниками (зменшення ручної праці та зниження собівартості урожаю), й погодними (зменшення ризику вимерзання вічок і пошкоджень врожаю градом), й демографічними (брак робочих рук).

Так, система ведення винограду з мінімальним обрізуванням є дуже вигідною з огляду на економію ручної праці. За винятком обламування, інших ручних операцій у насадженнях не виконують. Загальні затрати праці на таких виноградниках – 40-60 люд.-год/га (таблиця). Натомість за традиційного обрізування, навіть із використанням повної механізації, вони сягають 180-200 люд.-год/га.

У насадженнях із мінімальним обрізуванням після збирання врожаю і до весни не виконується жодних робіт, окрім механізованого обрізування та можливого ремонту шпалери. Через значну економію витрат зменшується й собівартість врожаю.

Як свідчать дані німецьких дослідників, за застосування у винограднику мінімального обрізування витрати на продукування 1 л вина знижуються на 13 євроцентів порівняно із застосуванням традиційної системи утримання насаджень.

Закладання експериментальних ділянок та підбір конкретних технічних сортів дасть відповідь, чи має перспективи в Україні технологія ведення винограду з мінімальним обрізуванням.

AgroTimes