Лише окремі види диких бджіл здатні запилювати гудінням

Дикі бджоли, на відміну від медоносних, які давно одомашнені, запилюють значно більшу  кількість рослин, підвищують їхню врожайність і є значно ефективнішими.

До того ж деякі рослини – конюшина, люцерна тощо – найліпше пристосовані для запилення саме дикими бджолами.

Лише окремі види диких бджіл (наприклад, земляний джміль) здійснюють запилення гудінням, до якого медоносні бджоли не пристосовані. Збираючи пилок, бджола тримається за квітку і вібрує крильцями з визначеною частотою. Під дією вібрацій активно вивільнюється пилок із пильників.

Є види рослин, що потребують саме запилення гудінням. Зокрема, це актуально для томатів, чорниці.

Також за інших однакових умов джмелі у перерахунку на комаху запилюють більше квітів, аніж медоносні бджоли. А 250 бджіл осмій у яблуневому саду мають таку саму ефективність, як і повноцінна родина медоносних бджіл, у якій 10-20 тис. бджіл-робітниць.

На додаток бджоли осмії не знижують льотної активності навіть за несприятливої погоди, адже тривалість їхнього життя – близько 40 днів, і їм слід устигнути заготовити пилок для розплоду.