Херсонські овочівники виживають завдяки зрошенню з Інгульця

Зруйнована росією Каховська ГЕС позбавила Херсонщину води, а з нею – стабільного клімату й урожайності. У 2025 році регіон пережив посуху, рекордну спеку та втрату майже 100 тис. га посівів. Попри це фермери намагаються втримати овочівництво й баштанництво, спираючись на локальні джерела зрошення. 

Про це повідомляє «Суспільне Херсон».

Директор Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОДА Дмитро Юнусов розповів, що наслідки підриву ГЕС вдарили по структурі виробництва:
«Ми фіксуємо аномальну спеку, відсутність опадів і майже 100 тис. га повністю знищених врожаїв. Температура піднялась на 1–2 °С, що суттєво вплинуло на врожайність культур і структуру посівів».

За словами начальника обласного гідрометцентру Юрія Кіріяка, у 2025 році випала лише третина від норми опадів. Через втрату Каховського водосховища зникли й величезні площі зрошення, що раніше забезпечували вологу не лише полям, а й усьому мікроклімату регіону.

У Бериславському районі, найближчому до колишнього водосховища, втрачено більшість посівів зернових і технічних культур. Частина господарств змінює структуру виробництва.
«Наші аграрії віддають перевагу овочам, бо на невеликій площі можна заробити більше. Але для цього критично потрібне зрошення. Ми вже відновили понад 1 тис. га на Інгулецькій системі й плануємо збільшити площі ще на кілька тисяч у наступному році», – зазначив Юнусов.

Він підкреслив, що вода з Інгульця має підвищену солоність, тому не підходить для всіх культур. «Аграрії змушені експериментувати: хтось сіє льон замість соняшнику, хтось переходить на баштанні, які краще переносять посуху. Але без відновлення Каховського водосховища ми ризикуємо перетворитися на пустелю», – сказав посадовець.

Читайте також: На Херсонщині зібрали перші 500 тонн кавунів попри заморозки та обстріли