Точка зору

Зникнення молока від населення – загроза для молочної галузі України

Михайло Корилкевич
ініціатор і головний інвестор проєкту «Сімейні молочні ферми»

Сировинна база у вигляді молока від населення зникає. Так, із 2010 до 2021 року виробництво молока від населення, згідно з даними Держстату, скоротилося майже на 2,8 млн тонн, або на 39%. І ця тенденція зберігається.

А це означає, що приблизно за три-п’ять років молоко від населення, яке йде на перероблення, може повністю зникнути. В результаті виникне дефіцит сировини, який промислові підприємства не зможуть замістити. Адже населення за підсумками 2020 року виробляє 70% всього молока в Україні.

Зменшення сировини призведе до ще більшої залежності від імпортних молокопродуктів, закриття молокозаводів, перенаправлення грошових надходжень від українських виробників до іноземних, скорочення робочих місць тощо.

Тому стоїть питання продовольчої безпеки нашої країни. Так, за 2020 рік імпорт молочної продукції в Україні склав орієнтовно $300 млн. Вже за І півріччя 2021 року за приблизним підрахунком цей показник сягнув $165 млн, що на $25 млн більше, ніж за аналогічний період 2020 року. А ці кошти могли працювати на економіку нашої країни.

Ще більше посилює тиск на виробництво молока від населення перехід України на стандарти ЄС. Вже з 2023 року більшість молока, яке виробляється населенням, переробні підприємства не зможуть приймати. Тому якщо одноосібні селянські господарства не змінять підходи до якості молока, вони не зможуть його збувати заготівельникам.

І тут є суттєві труднощі: селяни не зможуть самостійно забезпечити відповідність новим стандартам, адже це потребує значних фінансів, яких у більшості з них немає. В результаті вони просто здадуть своє поголів’я ВРХ на забій.

А сьогодні близько 1 млн сімей в Україні утримують одну-дві корови. І якщо держава не підтримуватиме такі родини, вони, не маючи можливості заробітку на місцях, виїдуть за кордон або у великі міста. Це ще більше пришвидшить зникнення сіл, а щороку близько 20 сіл зникає з карти України.

Я вважаю, що змінити ситуацію вдасться шляхом створення кооперацій молочних ферм та трансформації одноосібних селянських господарств на сімейні молочні ферми.

Дуже ефективною в цьому напрямі показала себе канадська модель. Саме її взяв за основу проєкт «Сімейні молочні ферми». Суть бізнес-моделі, яку впроваджує останній, полягає в пошуку сільських родин, які хочуть почати власний бізнес на селі у сфері молочного тваринництва. Ці родини мають відповідати певним критеріям: благополучна, повна сім’я, яка не боїться фізичної праці. Вони отримують від фахівців проєкту різнобічну підтримку: від будівництва корівника до бухгалтерського супроводу, а також забезпечуються всім необхідним обладнанням для ведення фермерського господарства. І, зрештою, їм не потрібно турбуватися з приводу реалізації молока. Молоко від сімейних молочних ферм завдяки своїй кращій якості користується більшим попитом серед молокозаводів.

До прикладу, волинська сімейна молочна ферма «Папики» виробляє молоко екстракласу. Серед одноосібних селянських господарств це – велика рідкість.

Досвід учасників проєкту «Сімейні молочні ферми» показує раціональність впровадження бізнес-моделі на території всієї України. Адже це створить нові робочі місця, покращить облік виробництва молока серед населення, підвищить його якість, збільшить надходження до місцевих бюджетів. І в цілому матиме позитивний вплив на розвиток сільських регіонів і сектор молочного тваринництва в Україні.