Запорука побудови сталого бізнесу — підвищення ефективності операційної діяльності
Підвищення ефективності операційної діяльності в період кризи стає запорукою побудови прозорого, керованого, сталого бізнесу.
«Більшість бізнес-процесів на 90% складаються з втрат і лише на 10% із роботи, що додає цінність», — написав у своїй книзі «Дао Toyota» гуру операційного менеджменту, професор Джефрі Лайкер, аналізуючи успіх компанії, система якої побудована на філософії повного усунення втрат. На перший погляд, таке формулювання може здаватися перебільшенням, але за уважного розгляду в реаліях пересвідчуєшся, що це дійсно так.
Кожна компанія має операційну складову. Йдеться про основну діяльність зі створення цінності (продукту або послуги) для клієнта та споживача. Всі її складові (процеси) — закупівля, зберігання, виробництво, доставка, продаж, обслуговування — взаємопов’язані й мають на меті перетворення певних ресурсів на продукти або послуги. Ефективність операційної діяльності вимірюється через співвідношення обсягів і якості створеної продукції або послуг до обсягів використаних для цього ресурсів. Аби підвищити операційну ефективність, насамперед слід уникати втрат ресурсів, що виникають щоденно: неефективного використання робочого часу, обладнання, складських майданчиків, транспорту, втрати сировини, матеріалів, енергії тощо.
Невпорядковані, не організовані, не структуровані процеси, не нормовані витрати, втрати, запаси, не сплановані рухи й операції, неконтрольовані терміни, якість, ресурси загалом містять до 90% втрат (втрата — це діяльність, яка споживає ресурси, але не додає цінності, або не повністю задовольняє цінності й потреби клієнтів). Ситуація ускладнюється ще тим, що більшість втрат є прихованими, на перший погляд невидимими. Як ефект айсберга, на поверхні видно тільки його верхівку. Прихованими втратами можуть бути зайві запаси матеріалів або готової продукції, неліквіди, занадто довготривалий операційний цикл, порушення термінів постачання продукції, надання послуг, втрачені обсяги продажу, невідповідність потребам і скарги клієнтів тощо. Загалом виділяють 8 видів втрат: брак або повторна обробка; перевиробництво; очікування; потенціал працівників, що не використовується; зайве транспортування; зайві запаси; зайва робота, зайві рухи.
Відтак – робота над операційною ефективністю починається з елементарного порядку як на робочих місцях, так і з упорядкування операційної діяльності загалом. І порядок цей треба постійно підтримувати. Скажімо, щоб уникати зайвої роботи, операції, втрат матеріальних і трудових ресурсів, слід чітко розуміти технологію, структурувати й стандартизувати процеси, планувати та контролювати їх виконання.
Щоб уникнути зайвих очікувань, зайвого транспортування, необхідно, відповідно до технології та послідовності процесів, розмістити й облаштувати робочі центри, місця зберігання та виробництва, раціонально розмістити там обладнання, збалансувати їх потужності. Дуже важливим інструментом підвищення операційної ефективності є саме операційне планування процесів, ресурсів, термінів. Не раз на рік чи місяць, а постійне перепланування з урахуванням актуальних фактів, що вже відбулися. Бо, як влучно сказав Дуайт Ейзенхауер, «Плани марні. Планування безцінне».
Швидке, комплексне, якісне перепланування та моделювання майбутнього можна забезпечити тільки шляхом автоматизації. Постійне планування дозволяєсраціонально завантажити потужності, уникати зайвих витрат, втрат, запасів, не допустити як недовиробництва, так і перевиробництва, досягнути прозорості, керованості та передбачуваності майбутнього, своєчасно розв’язувати проблеми, ухвалювати якісні рішення.
Для якісного планування потрібно мати норми витрат матеріальних і трудових ресурсів, норми запасів, також втрат. Спочатку це можуть бути не точні, експертно оцінені дані, поступово, набираючи статистику, норми можна постійно вдосконалювати. Адже ми можемо керувати лише тим, що можемо поміряти.
Розв’язання проблем із якістю продукції, процесів, відповідних втрат потребує уважного аналізу причин виникнення браку, налагодження системи виявлення, упередження, вимірювання, постійного вдосконалення технології, стандартизації. Треба вбудувати якість у процеси, щоб не виявляти, а уникати браку.
Важливим чинником підвищення операційної ефективності є побудова в компанії певної культури, яка сприяє постійному розвитку та вдосконаленню, залученню та вмотивованості персоналу в роботу з підвищення операційної ефективності. Потенціал працівників, що не використовується, є втратами компанії. Неможливо розв’язати всі проблеми зверху вниз. Покращення та вдосконалення мають іти знизу вверх. Постійна координація та взаємодія, відкритість у вирішенні проблем — запорука успіху на шляху вдосконалення.
Існує багато інструментів і підходів щодо підвищення операційної ефективності, переважно японського походження, такі як: 5S (Sort — «посортуй, видали непотрібне», Set in order — «визнач для кожної речі своє місце, підтримуй порядок», Shine — «систематично прибирай, підтримуй чистоту»; Standardize — «стандартизуй роботи та процеси»; Sustain — «підтримуй досягнуте та постійно вдосконалюй») — про порядок на робочому місці, KAIZEN — про постійне вдосконалення; Poka-yoka — про 100%-й захист процесу; Andon — система сповіщення про проблему; Kanban — система керування за допомогою сигнальних карток; JIT — Just-in-Time — виробництво та постачання «точно-в-строк»; ТОС — теорія обмежень, інструмент «розшивки» вузьких місць; Six sigma — інструмент керування процесами для усунення дефектів і відхилень; Lean management — фокус на культуру, виховання персоналу, цінність для клієнта й ін. Всі ці інструменти працюють на підвищення операційної ефективності незалежно від галузі. Зазвичай в компаніях застосовується інтегрований підхід, тобто комбінація інструментів відповідно до потреб конкретної компанії та проблем, які потрібно розв’язати.
Робота з підвищення операційної ефективності ніколи не закінчується, бо це процес постійного вдосконалення. Аби пришвидшити оволодіння інструментами й підходами та їх запровадження, залучають кваліфікованих фахівців і консультантів.
У період кризи, падіння цін на сільськогосподарську продукцію, упорядкування операційної діяльності, підвищення її ефективності стає складовою як стратегії виживання, так і стратегії розвитку, побудови прозорого, керованого, сталого бізнесу.