За тривалий час роботи на землі пересвідчився, яким важливим є спосіб обробітку ґрунту

Мені довелося попрацювати в різних ґрунтово-кліматичних зонах України. Після закінчення сільгоспінституту починав трудовий шлях у Чернігівській області, а тепер працюю в Харківській директором у СТОВ «Сосонівка Агро». Крім того, опікуюся ще фермерським господарством, тож загалом у моєму підпорядкуванні до 5 тис. гектарів ріллі. Пропрацювавши деякий час на новому місці, зрозумів, що весь мій досвід роботи на Чернігівщині зовсім не підходить для Харківщини. Основна причина — різна забезпеченість ґрунтів вологою. Наприклад, якщо на Чернігівщині я зазвичай використовував плуг і дискові борони, то на Харківщині, на моє переконання, ці знаряддя навіть не варто нікому показувати. Бо вони роблять усе, щоб вологи в ґрунті не було взагалі. На додачу до всього увігнутий диск за теперішніх швидкостей виконання робіт робить ґрунт безструктурним. Тому останні п’ять років у нашому господарстві ми використовуємо плуги тільки для оранки городів наших пайовиків, бо вони так хочуть. Плуги треба використовувати там, де вносять багато органічних добрив: на жаль, кращого способу загортання та змішування з ґрунтом такої кількості поживи і в такому вигляді поки що немає.

Загалом нашу систему обробітку ґрунту можна назвати інтегрованою. Шлях до неї був доволі тривалим — пробували різні знаряддя, поступово купували необхідну техніку… Першим придбали три вітчизняних глибокорозпушувачі, працювали ними два роки й навіть плужні підошви зривали, але були проблеми із запчастинами.

Наступним придбанням у нашому господарстві був агрегат вертикального обробітку ґрунту. Після роботи цієї машини власник господарства сказав: «Добре, що ти мене умовив її купити». Адже ця техніка дає можливість найкраще зберегти ґрунтову вологу та поживні речовини, працюючи на високих швидкостях, не порушуючи структуру ґрунту.

Важливе питання, чим вносити добрива. У Харківській області, де мало вологи, розкидати добрива — все одно, що їх викидати. Тому я категорично проти такого способу — в нашому господарстві немає розкидачів. Ми добрива не розкидаємо, а вносимо сівалкою культиваторного типу, за допомогою якої можна вносити два види добрив, наприклад, карбамід і калійно-фосфорні.

Ще один важливий технологічний момент: із нашим способом обробітку ґрунту та з наявним причіпним обладнанням не потрібно поспішати рано навесні виходити в поле, а треба зробити це вчасно. Бо, наприклад, горох, посіяний на одному полі з різницею в один день, має різні за якістю сходи, розвиток та й взагалі різну врожайність. І озимина по такому гороху виходить дещо гіршою, а по вчасно посіяному — краща. Головне — завжди треба обробляти тільки стиглу землю. Тому я залежно від стиглості ґрунту кажу своїм механізаторам: або коток притискаємо до землі, або взагалі знімаємо. Та сама історія і з крильцями на лапах глибокорозпушувача: залежно від стану ґрунту їх треба або прибрати, або залишити.

Я переконаний: часи отримання врожаїв за рахунок ґрунтової родючості вже минули: якщо не дати землі поживи, то й вона тобі «віддячить»… Тому, яку б урожайність не планував, унось добрива на заплановане, а складуться сприятливі погодні умови — від ґрунтової родючості отримаєш «бонус». Однак якщо не даси нічого в ґрунт, урожаю не чекай. І насамкінець: ми не повинні забувати, що ґрунт — це маса живих організмів. Хтось сказав, що у жмені землі живе організмів більше, ніж людей на планеті Земля. В ґрунті мікроорганізми живуть у верхньому, середньому та нижньому шарах, де практично немає повітря. Тому тим, хто віддає перевагу оранці, я можу заперечити: ви уявляєте, що відбувається в ґрунті, який перевернув плуг? Скільки шкоди наробили? Скільки буде витрачено енергії та різного виду ресурсів на відновлення позитивного балансу? А саме цей баланс дає нам змогу кожного року отримувати врожай. Перевернувши ґрунт, ми вивернули нагору організми, які не можуть жити у верхньому шарі, й навпаки.

Треба думати й про те, хто може прийти на заміну тим організмам, що загинули. Відповідь очевидна: там поселяться мікроорганізми, що не допомагатимуть рослинам дати добрий урожай. Тому, обираючи систему обробітку, треба розуміти, чи потрібні ті невиправдані витрати енергії на постійне відновлення балансу корисних мікроорганізмів на полі, чи може краще спрямувати цю енергію на отримання більшого врожаю з меншими витратами.