Як озимі входять у зиму

Осінні заморозки у нашій місцевості, на півночі України, стають дедалі агресивнішими і починаються рано. Цього року, наприклад, із середини жовтня вони щотижня тримаються по кілька ночей поспіль. Якщо раніше після заморозків наставало тепло і озимі культури далі розвивалися, то цьогоріч вони припинили вегетацію надто рано і відстають у розвитку щонайменше на два тижні. Тож є ризик, що рослини увійдуть у зиму в слабкому стані, адже й вологи нині в ґрунті замало.

В озимому клині в нас цього року лише ріпак і пшениця. І якщо ріпак посіяли вчасно, то з пшеницею ми ще й зі строками сівби затрималися. У вересні в нашому регіоні йшли дощі, так що техніка не могла вчасно зайти в поле – довелося чекати, поки підсохне ґрунт.

Крім того, через опади затрималося дозрівання, а отже і збирання соняшнику. У нас він – один із попередників озимої пшениці, тож на цих площах сівба затрималася ще більше. До слова, жнива кукурудзи на Чернігівщині також розтягнулися в часі – у багатьох господарствах вологість зерна нині сягає 27-30%, так що збирання ще триватиме довго.

З іншого боку – озиму пшеницю ми посіяли у вологий ґрунт і одразу під час сівби внесли добрива, що дало змогу отримати дружні сходи. А це для вдалої перезимівлі найголовніше. Зважаючи на типові для нас часті осінні заморозки, сорти підібрали такі, що більше кущаться навесні. Азотне підживлення також здійснюємо у цей період. Маю надію, що це спрацює на нашу користь і цього разу.

З кількох причин площі під озимим клином під урожай-2022 довелося зменшити – загалом у структурі посівних площ вони займатимуть 40-45%. Від озимого жита взагалі відмовились через зниження ціни на нього, а посіви озимої пшениці скоротили з 400 до 240 гектарів. По-перше, через несприятливі умови для сівби, по-друге, через подорожчання добрив. Озима пшениця – дуже затратна культура якраз щодо підживлення. Не виключаю, що й навесні доведеться оптимізувати систему підживлення. Як – поки що розмірковуємо.