Як не втратити на племінній роботі половину доходу
Племінну роботу у свинарстві можна вести об’єктивно, а не майже наосліп.
За традиційного способу ведення племінної роботи тварину оцінюють візуально за показниками вгодованості, постановки ніг, фізичної та фізіологічної зрілості, а також добирають пару, уникаючи близькоспоріднених зв’язків між тваринами, опираючись на арифметичний спосіб аналізу інбридингу. Та жоден, навіть видатний технолог, не зможе оцінити генетичну цінність свинки, зокрема данської генетики. А між тим роками господарство не використовуватиме на повну генетичний потенціал поголів’я.
Розв’язати цю проблему свиногосподарству сьогодні вже реально, до того ж фінансово необтяжливо: генетичну інформацію про своє поголів’я можна отримати з данської бази даних. Частина вітчизняних підприємств користуються цією інноваційною послугою вже кілька років, але масового розповсюдження вона ще не отримала.
Щоб зареєструватися у базі, треба мати свинопоголів’я з данськими генами та електронні бирки у тварин.
Коли ми говоримо про об’єктивну генетичну цінність, то маємо на увазі чітке розуміння генетичної цінності тварини завдяки її племінному індексу, який своєю чергою складається з субіндексів: ефективності, середньодобових приростів, материнських якостей, якості туші, здатності до відтворення та міцності тварини.
Реєстрація в базі даних дозволить господарству отримати інформацію про родинні зв’язки кожної тварини зі свого поголів’я – від прародичів до наступних поколінь, достовірний аналіз інбридингу, здійснений програмним забезпеченням, що в рази точніший від арифметичного.
Уся інформація з племінних нуклеусів збирається, обробляється та відображається в базі даних KERMIT: дані про ДНК тварин та всі їхні виробничі показники, які завдяки геномній селекції перетворюються на геномні селекційні значення.
Господарства, які підключаються до данської бази даних KERMIT, отримують можливість без особливих зусиль зареєструвати своє поголів’я у системі та присвоїти їм ID-номери, відслідковувати своїх GGP, GP та племінних свинок, отримувати результати інбридингу та щотижневе оновлення індексів.
Для чого господарству отримувати щотижневе оновлення індексів? Завдяки величезним зусиллям науковців і значним інвестуванням селекціонерів у розвиток генетики та племінне свинарство була проведена масштабна робота і здійснено багато розрахунків, субіндекси генетичного індексу (основні параметри) були оцінені, переведені з генетичних пунктів індексів у фінансово-економічну ефективність – в євро. Тобто який внесок кожного субіндексу в кілограм м’яса.
Таким чином вдалося порівняти і порахувати, що підприємства, які ведуть племінну роботу традиційним способом, відстають від данських нуклеусів на енну кількість років.
Наприклад, одне з господарств на 1 тис. свиноматок вело племінну роботу за традиційною схемою протягом останніх 10 років. Регулярно завозило нових кнурців, виробляло племінне поголів’я або племінних свинок, залучаючи при цьому, як з’ясувалося, лише 50% генетичного потенціалу. І через це за 5 років втратило близько 66 тис. євро, оскільки не бачило закладений у генах свиней потенціал. А за 10 років, між іншим, втрати сягнули близько 329 тис. євро…
Також цікавий момент: у племінному звіті, який генерує база даних, серед іншого, можна порівняти своє племінне поголів’я з іншими компаніями – звичайно, анонімно.