Вижити у війну. З інноваціями
Уміння швидко випробовувати та впроваджувати нові технології вже не просто необхідне аграрієві. Воно критично необхідне. Бо той, хто не рухається вперед, деградує і з часом зникає…
Звісно, в умовах війни все змінюється і пріоритетом для агрокомпаній стає виживання. Якщо інновація на поточному етапі впровадження не допомагає вижити, а лише «тягне» додаткові ресурси, то, очевидно, варто відкласти її впровадження до кращих часів. Наприклад, за допомогою диференційованої технології ІМК «безболісно» для майбутнього економічного ефекту заощадила 250 т азотних добрив: їх використання зменшили в тих зонах поля, де ними все одно не змогли б максимально скористатися рослини.
То які саме агроінновації зараз на часі?
HARDWARE потребує польових випробувань. Утім, навряд чи хтось нині повезе умовний безпілотний трактор з Німеччини на тест-драйв у Чернігівську область. А доступність новітнього обладнання, що наявне нині Україні, залежить від політики компанії-постачальника. Хтось ставить усі проекти на паузу до закінчення бойових дій в Україні, тим часом інший готовий хоч зараз везти в поле свої, скажімо, сенсори листової діагностики.
Стосовно БПЛА – хоча, за великим рахунком, вони вже не інновація (бо відносно давно і доволі широко використовуються для внесення ЗЗР) – основною перепоною для «відвойовування» ними своєї частки ринку послуг у літаків та гелікоптерів є дорожча розцінка за гектар та менший виробіток. Але цього року ми маємо унікальну ситуацію: на звільнених від окупантів територіях не дозволене використання авіації і, скоріше за все, так буде до закінчення бойових дій в Україні. Разом із тим, дозвіл на внесення ЗЗР дронами, деякі компанії мають і пропонують нам свої послуги. Відтак ця опція може залишитися єдиною дієвою у пізніх фазах росту культур (коли кліренсу самохідних обприскувачів вже не вистачає для виконання роботи без істотних пошкоджень посіву).
Із SOFTWARE простіше: не потрібно фізично ввозити з-за кордону – завантажуєш (оновлюєш прошивку), реєструєшся (оплачуєш підписку, де це потрібно) і працюєш. Однак проблема може виникнути саме на стику software та hardware. Приклад із практики цього року: технологія диференціювання норми внесення добрив, насіння та ЗЗР.
Незважаючи на бойові дії, які прокотилися частиною земель ІМК, нам вдалося розширити використання цієї технології на площу 25 тис. га (21% площ нашої компанії, і це на 40% більше, ніж минулого року), що допоможе мінімізувати або повністю нівелювати втрати від вимушеного зниження норм внесення добрив на частині полів, та максимізувати прибуток там, де норми добрив не знижувались.
Щоправда, в ІМК ще задовго до війни були наявні сівалки, розкидачі та обприскувачі, обладнані для внесення продуктів диференційовано, і нам залишалося тільки виділити зони поля, намалювати велику кількість карт завдань для операцій внесення (це нам допомогли зробити наші стратегічні партнери One Soil), віддалено завантажити карти на монітори техніки й проконтролювати їх увімкнення. Та якби компанія перебувала на початковому етапі впровадження систем точного землеробства й не мала б необхідної техніки, ми не змогли б виконати цю технологію взагалі (через ускладнений імпорт і режим економії ресурсів).
РЕСУРС НА ВИРОБНИЧІ ПРОЦЕСИ. Насіння ІМК вистачило. Його законтрактували заздалегідь, і основну частину завезли до війни (кукурудза), решту – вже під час війни (соняшник). З добривами були проблеми та невизначеність: частина опинилася на тимчасово окупованій території в Чернігівській області; виникли проблеми з постачанням нових партій уже під час війни. З огляду на це, нам довелося зменшувати середні норми внесення та використовувати технологію диференціювання норми для розумної економії.
Із законтрактованими препаратами ЗЗР теж були і є відчутні проблеми. Їх агрономічна служба ІМК вирішувала, шукаючи схожі продукти у конкурентів тих компаній, які не змогли виконати поставку, або ж купували генерики.
Звісно, проблеми відчутні, і вони значні, але катастрофи немає! Наразі ми достойно вижили у першому раунді й навіть намагаємося рухатись вперед.