Вдалий старт для ріпаку
Якщо кукурудзу називають царицею полів, то цього року звання царя полів сміливо можна віддати ріпаку. Багато господарств, і наше в тому числі, звітують про рекордну його врожайність. У нас це 42 ц/га, тоді як торік цей показник був на рівні 37 ц/га, а середня врожайність за останні п’ять, не рахуючи цього року, – 35-37 ц/га.
Такий рекордний результат вдалося отримали в першу чергу завдяки тому, що погодні умови і кількість вологи в ґрунті торік на момент сівби озимого ріпаку були дуже сприятливими. Ми отримали гарні сходи, рослини увійшли в зиму в оптимальній фазі, запаслися всіма необхідними елементами й поживними речовинами.
Цього року умови для сівби озимого ріпаку подібні, тож ми уже відсіялися. Майже без добрив, зате у добре зволожений ґрунт. Добрива вносили лише на ті поля, що мають кращу продуктивність, тож маємо всі шанси отримати хороші сходи, а це, як показав цьогорічний результат, дуже важливо і для перезимівлі культури, і для майбутнього врожаю. Якщо ріпак входить у зиму в оптимальній для себе фазі, то за умови підживлення це гарантія врожаю на рівні 3 т/га, навіть якщо весна буде посушлива.
Під урожай 2021-го в нас було менше посіяно ріпаку, а вже під урожай-2022, зважаючи на сприятливі умови для сівби, збільшили площі під ним аж до 500 га (15% у структурі посівів). Це був перший рік, коли ми так багато площ віддали цій культурі. І головне – не прогадали. Цьогоріч посіяли стільки ж.
Маємо економічно ефективну, науково обґрунтовану сівозміну, а це гарний спосіб заощадити і на захисті, і на підживленні культур. Щоправда, цього року через нестачу обігових коштів доведеться на 25% скоротити площі під озимою пшеницею, адже культура це досить затратна і, відверто кажучи, не найрентабельніша.
Торік, наприклад, на момент сівби було сухо, отримали зріджені сходи, які весною не вдалося «витягнути» через так само посушливі умови. Відтак, отримали меншу врожайність, порівняно і з планом, і з попереднім роком. Не виключено, що й цієї осені матимемо таку ж проблему з опадами. І сіяти будемо без добрив.
Загалом цього року, крім оптимізації підживлення озимих, у технології майже нічого не міняли, бо всі матеріально-технічні ресурси, необхідні для виробництва, закупили ще до війни. Щоправда, нині вже розглядаємо можливість заощадити на захисті культур, збільшивши частку генеричних препаратів. Так який час протримаємось, а далі, сподіваюсь, ситуація покращиться.