Урядові «міни» для Президента щодо ринку землі
Як змогли переконатися всі бажаючі, законопроєкт про ринок землі, оприлюднений Кабінетом міністрів, не відповідає ключовим вимогам, озвученим Володимиром Зеленським. На зустрічі з аграріями Президент сказав, що після зняття мораторію землю зможуть купувати лише українські громадяни та українські компанії. Цими словами він окреслив для уряду магістральний коридор, у якому має відбуватися земельна реформа. Втім, Кабінет міністрів завдання Зеленського не виконує – розроблений ними законопроект містить зовсім інші норми.
Почнемо з того, що в оприлюдненому урядом документі зазначається, що іноземці зможуть купувати нашу землю, якщо виконають лише одну формальну умову – зареєструють юридичну особу на території України. І це не складе для них жодної проблеми. Крім того, урядовий законопроєкт не гарантує й захисту від монополізації землі невеликою кількістю людей. Власне, він дозволяє утворення латифундій. Адже виставлені в документі обмеження щодо площі настільки легко обійти, що можна запевнити – в реальності їх немає. Якщо хтось захоче купити мільйон гектарів землі – він зможе це зробити.
Іншою «міною» для Президента», яку Кабінет міністрів заклав у свій законопроєкт, є «лазівки» для купівлі української землі росіянами. У формулюванні «будуть позбавлені права купувати землю іноземні громадяни і країни, які знаходяться під санкціями» закладена невдала спроба захиститися від російського капіталу. Приміром, така компанія як «Газпром» не знаходиться під санкціями, і урядовий законопроєкт дозволяє їй (а отже Кремлю) скупити українські землі. І таких компаній (з російським капіталом, але не під санкціями) сотні. Про які тоді гарантії та захист може йти мова?
Та найбільшим розчаруванням для самих фермерів стала відсутність можливості отримати дешеві й довгі гроші для купівлі землі. У своєму законопроєкті уряд не запропонував фермерам жодного дієвого механізму фінансування, щоб хоч якось конкурувати не лише з іноземними інвесторами, але і з нашими агрохолдингами.
Щоб ринок запрацював, треба не просто передбачити в бюджеті 4 чи 5 млрд грн, щоб компенсувати відсоткові ставки, потрібно прописати ефективні механізми, створити інфраструктуру. Кредити на купівлю землі повинні видаватися простіше, ніж звичайні кредити, і коштувати фермерам 3-5%. Але нинішній стан банківського системи, тенденція до зростання депозитів і величина облікової ставки робить нереальними навіть мрії про кредити під 11-12%.
Тому, дивлячись на те, куди веде українську економіку нинішній уряд, я можу дати фермерам лише одну пораду – поки є час, збирайте гроші і купуйте землю. І найбільш далекоглядні агровиробники вже почали до цього готуватися. Остання статистика свідчить про те, що поголів’я зменшується, йде вирізання худоби, люди хочуть зібрати достатньо коштів, щоб мати змогу купити землю. Адже до запланованого «підняття дамби» залишається один рік. І чи не змиє усю економіку такий ринок землі – я не знаю.